Олег Покальчук – про психологію, історію, сучасність і Луцьк | Травми війни і виживання

Олег Покальчук – соціальний і військовий психолог, психотерапевт. Родом із Луцька. Має літературний досвід. Та наразі зосереджений на іншому. «Я вчу людей виживати тут і зараз», – каже він. А ще констатує: «Травма війни створює націю». Для Район.Культура Олег Покальчук розповів про те, яким побачив рідне місто зараз. «Найкраще, що з Луцьком сталося, – це його молодь. Вона вільна, розумна, кваліфікована, і вона наше майбутнє», – каже співрозмовник. У цій розмові – і про професійну діяльність, минувшину та сучасність, політичні та історичні процеси в Україні з застереженням, що «історія має багато паралелей, але це не те, на чому ми повинні зосереджуватися». Отож, дивіться: • чому забування як це захисна реакція організму важлива, • чому має бути не емоційний, а прагматичний підхід до викликів, • чому у людей треба стимулювати бажання бути корисними, • чому треба працювати з тими, хто не визначився. Не обійшлося і без запитань про місто дитинства і юності. Олег Покальчук розповів, чому зараз бачить Луцьк як місто, у яке люди хочуть приїжджати. Інтерв'ю записане під час V Міжнародного літературного фестивалю «Фронтера». Оформіть регулярну фінансову підтримку, аби ми мали змогу робити більше якісних матеріалів, тут: https://druzi.rayon.in.ua/?utm_source... 00:00 – Кілька різних Луцьків: як змінювалося місто через покоління 02:57 – Три епохи Луцька: від провінції до міста, куди хочуть приїжджати 06:05 – Нове покоління: молодь, яка народилася у вільній країні 08:51 – Секрет успіху Луцька: молодь, влада та геній місця 11:07 – Історики як письменники: чому не варто керуватися історією 14:17 – Коротка пам'ять як захист: чому забування необхідне 17:40 – Локальна ідентичність та горизонтальні зв'язки 19:49 – Творіть демократію довкола себе 21:49 – Ефект Тома Сойєра: як зробити щоб люди самі прийшли