Масон, майор і бунтар: подвійне життя Івана Котляревського

Автор «Енеїди» Котляревський:    • Як жарт перетворився на культову „Енеїду“ ...   Письменник Микола Гоголь:    • За що його зненавиділи всі: невідома правд...   Гетьман Іван Мазепа:    • Як за 19 днів з людини зробили зрадника та...   Восени імператор дає йому діамантовий перстень і чин майора, а навесні він у маєтку під Полтавою читає вголос грамоту масонської ложі, яка обіцяє тримати свої справи в таємниці від сторонніх. Менше ніж за рік ложу закривають, а ще через три роки той самий імператор забороняє всі ложі й таємні товариства. Ім'я Івана Котляревського потім знайдуть у слідчій справі декабриста, а в паперах полку, який він зібрав у 1812 році, стоїть умова, якої імперія так і не виконала. Спокійна розповідь про те, чи справді в автора «Енеїди» було два життя. Спершу — формулярний список, у якому служба записана з десяти років, нещасливе кохання, якого ніхто не бачив, і новорічна пісня генерал-губернаторові Куракіну. Журнал військових дій, який він вів у турецьку кампанію, Бендери, взяті без пострілу, Буджацький степ і відставка капітаном. Будинок для бідних дворян, де він пробуде чверть століття, козацький полк із Горошина і перстень від імператора. Далі — ложа «Любов до істини», де сиділи ті самі чиновники генерал-губернатора, тільки у фартухах і при свічках. «Наталка Полтавка», викуп Щепкіна з кріпацтва і один рядок у показаннях Матвія Муравйова-Апостола, з якого згодом виріс таємний змовник. Наостанок — лікарні й богадільні, прохання про відставку, портрети, які з нього малювали Шевченко, Куліш, радянська школа і наші дні, і служниця, яка через багато років згадувала, як він говорив і як усміхався. Під це відео можна засинати. Кожна частина починається з нагадування, де ми зупинилися, тож повернутися можна з будь-якого місця. — — — ЧАСТИНИ 0:00 Про що це відео Перстень восени, грамота ложі навесні 0:52 Частина перша: Ложа Полтава, 1818: свічки за причиненими віконницями 9:29 Частина друга: Формуляр Служба, записана з десяти років 18:10 Частина третя: Аудитор Сіверський полк і пісня генерал-губернаторові 26:20 Частина четверта: Журнал Бендери, взяті без пострілу 34:45 Частина п'ята: Буджак Степ між Дністром і Дунаєм 43:12 Частина шоста: Відставка Ізмаїл, орден і петербурзькі приймальні 51:29 Частина сьома: Будинок Чверть століття з дітьми бідних дворян 59:49 Частина восьма: Горошин 1812: полк і умова в службовому папері 01:07:57 Частина дев'ята: Перстень Чин майора і діамант від імператора 01:16:09 Частина десята: Любов до істини Що насправді робила полтавська ложа 01:24:54 Частина одинадцята: Театр «Наталка Полтавка» і викуп Щепкіна 01:33:41 Частина дванадцята: Свідчення Рядок у слідчій справі декабриста 01:42:18 Частина тринадцята: Піклувальник Лікарні, богадільні й прохання про відставку 01:50:37 Частина чотирнадцята: Дисидент чи блазень Хто і навіщо малював його портрети 01:59:52 Частина п'ятнадцята: Що лишилося Будинок на Івановій горі і слова служниці — — — ДЖЕРЕЛА Формулярний список Івана Котляревського. Журнал військових дій корпусу Мейендорфа 1806–1807 років (надрукований у Києві 1901 року). Документи полтавської ложі «Любов до істини» (1818–1819): грамота, списки членів, протоколи; заборона лож і таємних товариств 1822 року. Показання Матвія Муравйова-Апостола у слідчій справі декабристів (1826). «Енеїда» (1798; повне видання 1842), «Наталка Полтавка» в «Українському збірнику» Ізмаїла Срезневського (1838), «Москаль-чарівник». Тарас Шевченко, «На вічну пам'ять Котляревському» (1838) і малюнок будинку на Івановій горі (1845). Пантелеймон Куліш. Стаття Снігура в журналі «Похід» (1946). Валуєвський циркуляр (1863) і Емський указ (1876). Спогади служниці Варвари Лелечихи в переказі біографів. #історіянаніч #нічнаісторія #відеонаніч #історіїдлясну #лекціядляснуукраїнською #історіябезміфів