Описали всі, не бачив ніхто: що насправді відомо про Роксолану

Княгиня Ольга:    • Що приховує помста княгині Ольги? Правлінн...   Козак Байда Вишневецький:    • Легенда, яку ми вивчили неправильно | Таєм...   Поетеса Леся Українка:    • Як вигаданий псевдонім для журналу став ім...   Про неї п'ять століть пишуть романи, п'єси й наукові книжки, її портрети висять у європейських музеях. А з усіх, хто залишив про неї текст за її життя, на власні очі її бачив тільки один чоловік — султан Сулейман. Посли писали з чуток, художники малювали без натури, поети переказували те, що «так розповідають». Півтори години спокійної розповіді про те, що з усього розказаного про Роксолану — правда, а що домислили ті, хто її ніколи не бачив. Спершу — донесення венеціанського посла тисяча п'ятсот двадцять шостого року, де вона ще без імені, просто «руської нації». Потім ясир і ринок у Кафі, ім'я Роксолана, яке виявляється ярликом, і перське Хюррем — «та, що сміється». Гарем не як спальня, а як господарство і школа. Правило «одна мати — один син» і закон про братовбивство — і як вона їх обходила двадцять років. Далі — те, що залишила вона сама. Шлюб султана з невільницею, якого в династії не було ніколи. Листи султанові на війну, крізь пишну форму яких чути новини й чекання. Лист польському королю, під владою якого лежала її батьківщина, — і в ньому ані слова про дім. Мечеті, кухні для бідних, лікарня, лазня біля Айя-Софії. І окремо — про те, чого ми не знаємо. Чи вона винна у смерті Мустафи, як пишуть романи, і на чому тримається ця версія. Звідки взялися Рогатин, дочка священника й Анастасія Лісовська. І чому кожна епоха — Стамбул, Європа, Франція, Україна — бачила в ній свою жінку. Це відео зроблене, щоб під нього засинати. Ви заснете десь посередині, і це нормально: кожна частина починається з нагадування, де ми, тож вмикати можна з будь-якого місця. — — — ЧАСТИНИ 0:00 Про що це відео Найвідоміша жінка свого століття, яку бачив тільки султан 0:55 Частина перша: Донесення Венеція, 1526: посол розповідає сенату про жінку, якої ніколи не бачив 9:42 Частина друга: Ясир Два імені, жодне не власне, і одне речення людини з нашого боку кордону 19:26 Частина третя: Гарем Не спальня, а господарство і школа — і чому описи гарему пізніші за неї 27:05 Частина четверта: Один син Чому султан не мав дружини і закон, за яким із братів виживав один 35:03 Частина п'ята: Шлюб Невільниця стає дружиною, і правила успадкування перестають діяти 43:06 Частина шоста: Листи султанові Її власні слова: етикет, новини з двору і переклад із перекладу 51:04 Частина сьома: Лист королю Лист до правителя її батьківщини, у якому немає головного 58:35 Частина восьма: Фундації Кухні, школи, лікарня і лазня: звідки гроші і навіщо 01:06:18 Частина дев'ята: Мустафа Смерть первістка султана і три шари звинувачень без документа 01:13:53 Частина десята: Відьма Відьма, інтриганка, француженка, патріотка — і жодного її слова 01:21:25 Частина одинадцята: Хюррем Що ми знаємо, чого не знаємо, і що означає її мовчання 01:28:00 Частина дванадцята: Тюрбе Сад на стіні гробниці і закон, що пережив її синів — — — ДЖЕРЕЛА Реляції венеціанських послів до сенату — П'єтро Брагадіна 1526 року і Бернардо Наваджеро 1553 року. Трактат Михайла Литвина «Про звичаї татар, литовців і московитів», близько 1550 року. Поема Самуеля Твардовського про посольство до Стамбула 1621–1622 років, видана 1633 року. «Турецькі листи» Ожьє Гіслена де Бусбека, видані 1581 року. Листи Хюррем до Сулеймана в османських архівах і два її листи до Сигізмунда Августа 1548 і 1549 років. Комедія Шарля-Симона Фавара «Сулейман Другий, або Три султанші», 1761. Книжка Леслі Пірс «Імператриця Сходу», 2017. З поправкою на те, що майже все, крім листів і грамот, написали люди, які її не бачили. #історіянаніч #нічнаісторія #відеонаніч #історіїдлясну #лекціядляснуукраїнською #історіябезміфів