Онук посадив бабусю в кінець зали на захисті диплома | Життєва історія

Ніна Григорівна виростила онука: водила в садок, возила в лікарню сорок один раз, учила будувати епюри на зворотному боці шпалер. Вона сорок один рік пропрацювала на кафедрі опору матеріалів того самого інституту, де він тепер захищав диплом. Біля дверей аудиторії онук поправив їй комір і сказав: «Бабусю, ти сядь у кінці. Тут професура, я не хочу, щоб мене відволікали». Вона сіла в останньому ряду. А через двадцять хвилин голова державної комісії вийшла з-за столу, пройшла через увесь зал угору й спитала: «Ніно Григорівно, чому ви сидите в останньому ряду?» Це історія про бабусю, яка виховала онука й дозволила себе сховати. І про те, що з цього вийшло. Підписуйтеся на канал і напишіть у коментарях: чи пробачили б ви онукові такий вчинок? 📚 Використані джерела: Лора Карстенсен. «Довге яскраве майбутнє» (Laura L. Carstensen, A Long Bright Future, 2009) Закон України «Про вищу освіту», статті 55, 56 Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності Кодекс законів про працю України, стаття 2-1 #життєвіісторії #зрада #сімейнідрами #історіїзжиття #аудіоісторії #бабуся #онук #університет #українською