Гадюка Нікольського (лісостепова гадюка) - отруйний мешканець України. Де проживає і чи небезпечна?

Гадюка Нікольського, або лісостепова гадюка (лат. Vipera nikolskii) - абсолютно чорна отруйна змія родини гадюкових. Змія з довжиною тіла до 70-80 см за довжини хвоста 8 см. Від вужа гадюка добре відрізняється відсутністю привушних жовто-жовтогарячих або блідо-жовтих плям. Вона має вертикальну зіницю, трикутно-округлу форму голови та короткий хвіст, що звужується, не характерні для вужа. Голова велика, добре відмежована від тулуба шийним перехопленням. Носовий отвір прорізаний у середині носового щитка. Отруйна, як і інші гадюкові змії. Отрута гемолітичної дії (впливає на кров та кровотворні органи). Укуси становлять велику небезпеку для домашніх тварин та здоров'я людини. Укушені тварини гинуть від незгортання крові та численних крововиливів у внутрішні органи. Укус для людини не такий небезпечний, наш організм здатний вилікуватися від отрути Нікольського через тиждень. Дорослі особини завжди чорного кольору, іноді на верхньогубних щитках зберігаються білі цятки. Кінчик хвоста знизу жовтого або жовто-жовтогарячого кольору. Молоді особини мають сірувато-коричневе, буре забарвлення з типовим зигзагоподібним малюнком, який повністю зникає у віці 3 років, між 4-ю та 6-ю линяннями й гадюки стають повністю чорними. Довгий час вважали, що це лише колірна форма звичайної гадюки (Vipera berus), тому що практично у всіх популяціях у західній та центральній частині ареалу звичайної гадюки нерідко зустрічаються меланісти. Однак подальше вивчення морфології та екології чорної лісостепової гадюки переконало дослідників у видовій самостійності цієї форми. Відсутність блідо-жовтих або жовто-жовтогарячих привушних плям зовні дозволяє відрізнити гадюку Нікольського від вужа. Зіниця у змії вертикальна, а форма голови округло-трикутна. Хвіст у неї коротший і звужується сильніше, ніж у вужа.