— Мій син заробляє сотні тисяч, а ти дітей у секонд-хенді одягаєш?! З них у школі сміються! — шипіла

— Мій син сотні тисяч заробляє, а ти дітей у секонді вдягаєш! З них у школі сміються! — Надія Петрівна гримнула долонею по прилавку свого квіткового кіоску так, що в цебрі захиталися троянди. Три її подруги з сусідніх рядів ринку закивали. Невістка Ірина стояла перед кіоском з двома дітьми. Дев'ятирічна Софійка була в рожевій куртці з чужим іменем, вишитим на кишені: «Emma». П'ятирічний Марко — у кросівках, на два розміри більших. — Надіє Петрівно, я просто... — Що ти просто? Артем тобі двадцять тисяч щомісяця дає! Де вони? На манікюри твої? На подружок? Ірина подивилася на свої руки. Нігті були обрізані під корінь, шкіра на пальцях потріскалася.