Червоний Мак — Пам'ять на віки | Сильна Dark Folk балада про ціну нашої свободи
Переспів Lab — Шлях Предків 🌿
0:00 / 0:00
Червоний Мак — Пам'ять на віки | Сильна Dark Folk балада про ціну нашої свободи
2 756 просмотров · 2 месяца назад
Переспів Lab — Шлях Предків 🌿
5,58 тыс. подписчиков
2 756 просмотров · 2 месяца назад
Червоний мак — це не просто квітка і не символ «кохання просто так».
Це символ пролитої крові, символ пам'яті жертв усіх війн та збройних конфліктів.
Ця пісня створена як данина пам'яті кожному воїну, який повернувся «на щиті», та кожній невинній жертві, чиє життя забрали ворожі ракети.
Написано і виконано в стилі дарк-фолк — тихо, важко, без прикрас.
Пам'ятаємо. Не забуваємо. Несемо цю пам'ять далі.
Текст пісні:
Поле стигне під сивим димом,
Там, де тиша важча за постріл.
Виростає з землі незримо
Мак червоний — не квітка, а сповідь.
Він не питав, чия це кров,
Він просто ввібрав її в себе.
Він росте там, де вже нема слів,
Де замовкло безкрає небо.
Тут не місце пустим словам,
Тут від болю німіє світ.
Ця земля — як відкрита рана,
Що не гоїться стільки літ.
Червоний мак, червоний мак —
Це не знак, що впав із неба.
Це наш біль, це наш вертеп,
Це імена, які не можна
Забувати, забувати,
Хоч роки йдуть, хоч сива дата.
Червоний мак — жива печать
На тих, кого вже не вернуть назад.
Мати виходить у поле щоранку,
Не по квіти — а тишу шукати.
Вона знає: він тут, під землею,
Там, де мак почервонів від втрати.
Вона не чекає на знак з небес,
Вона просто сідає тут поруч.
І слухає, як хитається мак,
Ніби хтось тихо йде крізь скорботу.
Тут не місце пустим словам,
Тут від болю німіє світ.
Ця земля — як відкрита рана,
Що не гоїться стільки літ.
Червоний мак, червоний мак —
Це не знак, що впав із неба.
Це наш біль, це наш вертеп,
Це імена, які не можна
Забувати, забувати,
Хоч роки йдуть, хоч сива дата.
Червоний мак — жива печать
На тих, кого вже не вернуть назад.
Скільки полів — стільки маків,
Скільки маків — стільки історій.
Кожен пелюсток — це знак,
Що хтось не прийшов до застілля.
Ми не шукаєм пустих ілюзій,
Ми знаємо тільки смак прощання.
Гіркий, як полин у роті,
Вічний, як ця земля в жалобі.
Червоний мак, червоний мак —
Не про любов ця пісня, брате.
Це про поля, де тихо й гола
Стоїть свіча, яку не загасити.
Червоний мак — не забуття,
А пам’ять, вписана в століття.
Він буде цвісти, поки живі
Ми будем пам’ятати їхні тіні.
Червоний мак…
Червоний мак…
Пам’ятаємо.
#ЧервонийМак #ПамятіГероїв #НеЗабудемо #Пам'ять #УкраїнськаМузика