Загата | Володимир Свідзинський - "Ударив дощ"

ВОЛОДИМИР СВІДЗІНСЬКИЙ (1885–1941) — український поет, перекладач. Представник «Розстріляного відродження». Народився 8 жовтня 1885 року в селі Маянів (нині Вінниччина). Навчався в Подільській духовній семінарії та Київському комерційному інституті. Працював у контрольних і земських установах, згодом — архіваріусом у Кам'янці-Подільському. З 1925 року жив у Харкові, де був літературним редактором у часописі «Червоний шлях» та інших виданнях. Автор поетичних збірок «Ліричні поезії» (1922), «Вересень» (1927), «Поезії» (1940). Багато перекладав (зокрема Арістофана, «Слово о полку Ігоревім»). Після нищівної критики збірки «Вересень» тривалий час не друкувався, писав «у стіл». Заарештований НКВС 27 вересня 1941 року в Харкові за звинуваченням в антирадянській агітації. Під час наближення німецьких військ був етапований на схід. Загинув 18 жовтня 1941 року (за найпоширенішою версією, був спалений живцем разом з іншими в'язнями в покинутій будівлі у селі Непокрите Харківської області; за матеріалами слідчої справи — у селі Бутирки Курської області). Під час страти згоріла більшість його ненадрукованих рукописів. Реабілітований посмертно у 1964 році.