Коли все було простіше lyricsvideo v 1

(Коли все було простіше) (Vers) Ми босоніж ходили по піску, своє взуття тримали у руках. Духмяним сіном пахло наше літо, і кожен ранок знов будив до світу. Ми за будинком курені складали, лише смерком додому повертали. Нас мама кликала з вікна, а ми просили: «Ще хвилиночку, ну ма!» (Ref) Коли все було простіше, щастя було на відстані руки. Старенький м’яч і клаптик лугу — нам не потрібні райськії світи. Як любо згадувати ту пору, наш сміх, що вільно вдалину летів. І часом так повернутись хочу до щастя тих маленьких, добрих днів. (Vers) Велосипед стояв біля стіни, ми їхали до лісу край села. Позаду на сидінні — поруч із тобою, і кожен жарт лунав для нас луною. Ділили хліб і яблучний ми сік, великих планів вистачало нам на рік. Жодна дорога не була далека, і ціле літо ще на нас чекало. (Ref) Коли все було простіше, щастя було на відстані руки. Старенький м’яч і клаптик лугу — нам не потрібні райськії світи. Як любо згадувати ту пору, наш сміх, що вільно вдалину летів. І часом так повернутись хочу до щастя тих маленьких, добрих днів. (Brücke) Твого велосипеда тут уже немає, та часом сни приносять образ твій. І знову сміх знайомий я впізнаю, і відчуваю все тепло, що даруєш мені. Поставлю перед входом два стільці, можливо, скоро сядеш поруч ти. Ми говоритимем, аж вечір промине, як і колись, до пізньої пори. (Ref) Коли все було простіше, щастя було на відстані руки. Старенький м’яч і клаптик лугу — нам не потрібні райськії світи. Можливо, часточка тієї днини вже починається біля дверей. Сідай до мене — я посунусь трохи, і давнє щастя вернеться з тобою.