Я глянула на білборд, поспішаючи на роботу — і завмерла. Те, що я побачила, за одну секунду...

Світлана стояла на зупинці зі стаканчиком кави, коли автобус нарешті рушив і відкрив вид на Білборд з зображенням реклами СТО - Троє чоловіків у синіх комбінезонах, руки в мастилі, стояли півколом. А попереду них — дівчинка. Дев'ять років, шкільна форма, великий білий бант, у руках — гайковий ключ, завеликий для її долоні. Кава випала з руки. Гаряча, розлилась по кросівках, Світлана цього навіть не відчула. Вона підійшла на два кроки ближче, не зводячи очей із зображення. Щось у цій дитячій формі здалось знайомим, але вона відмовлялась вірити у те, що бачить. Руки затремтіли і Вона набрала номер Павла.