"Чудний епізод"(1910), Володимир Винниченко, оповідання. Слухаємо українське!

   • Володимир Винниченко (1880-1951).   Твори В.Винниченка на моєму каналі. Читає Лілія Мироненко. "Чого сумно стискується серце, коли дивишся на красу? Чому хочеться тужно схопити голову в руки і ридать гарячими сльозами? Чому?" - питає себе головний герой на початку оповідання, І розповідає "незначну, дрібненьку подію", яка сталася з ним одного вечора, що дозволила йому знайти відповідь на це питання, коли він вийшов на вулицю після слів Наталі, котра була надзвичайно красива і знала про це: "Мені надокучило буть святою. Годі! Мені треба грошей, от і все. Ідеали, шукання, великий дух і подвиги можеш лишити у себе. Се мені не підходить". Герой зустрічає повію, яку часто бачив на вулицях міста. «Се була надзвичайно огидлива жінка, така огидлива, що не можна було одірвати очей. Се було щось вражаюче, щось несподівано дивно приваблююче, жахливе й разом з тим повне якоїсь таємної туги, смокчучої, якоїсь тихої печалі...вона була, як привид, як мара проституції, як страшний символ прокаженої професії". Коли герой йде з проституткою до неї додому і знайомиться з жінкою ближче, він розуміє, що кожна людини є красивою й огидною водночас, що у гарних внішніх формах можуть ховатися огидні внутрішні і навпаки. Ось чому "хотілось оплакувать когось чи щось гарячими сльозами і чого в тих сльозах і ніжність була, і радість, і журба, і безнадійність".