My R from Vocaloid | UKR cover by Uta
Yakuhon
0:00 / 0:00
My R from Vocaloid | UKR cover by Uta
30 558 просмотров · 3 года назад
Yakuhon
20,1 тыс. подписчиков
30 558 просмотров · 3 года назад
MP3 версія: https://bit.ly/3ZrRDkd
Оригінал: • わたしのアール - 和田たけあき(くらげP) / R - KurageP
Переклад: @deyvald111
Вокал: Uta
Тюн, таймінг, зведення: Gvvad
Відео: Zo0m1k (https://www.behance.net/petro_petrashko)
~ПІДТРИМАТИ ЗСУ~
Фонд "Повернись живим" - https://www.comebackalive.in.ua/
БФ Сергія Притули - https://prytulafoundation.org/uk/home...
~ДЯКУЄМО ЗА ПІДТРИМКУ~
Ultra_Scream, Міша, kombucha_director, Someone, Werewoolf, Serhii Babak, LynX_121, Денис Поволоцький, Xmrazs, Галина Ласка, JustEmpire, KvGzzf, Dmytro Gromyko, Voan, Frank-kun, ghcg, Пінопластівочка, Tiaro, Olgierd, Anren, Desmait, Ivatari, Michael Protsyshyn, Roman, Іванна Баглай, Олена Дяченко, Andrii Myronenko, Lou Senpai, MilHedgie, Oleksa Derzybis, Dima Vitko, Drevlen, Helga, m0rpheus, o_l_e_a_r_i_a, peeckdann, Stalennyy, Stas Yan, Vikle, Wolverine, Вадим Жук, Роман Гуменюк, Темне Сонце.
~НАШІ СОЦМЕРЕЖІ~
Телеграм: https://t.me/yakuhon
Твіттер: / yakuhonua
Інстаграм: / yakuhon_covers
~ПІДТРИМАТИ НАС~
Щомісячно: https://www.buymeacoffee.com/yakuhon
Одноразово: https://send.monobank.ua/jar/JGdJbBnHF
******************************************
Як піднялася я на самий дах,
Зняти намірилась взуття.
Тільки на краю стояв вже хтось,
Раптом бездумно я крикнула:
«Не роби цього!»
Ну, нащо я сказала ці слова?
Чхати ж мені на її життя.
Просто трохи бісить, що вона
Першою тут опинилася.
У дівчини із косами двома
Розповідь звична усім була:
«Вірила, доля нас з ним звела,
Та не відповів він на почуття».
Це жарт чи що? Більш значної в тебе не знайшлось
Причини, щоб прийти сюди попереду мене?
Сумуєш, бо не отримала бажаного?
Радій хоча б, не відняли у тебе те, що є.
«Відразу так полегшало на душі». –
І дівчини з двома косичками зник слід.
«От завтра доведу все до кінця» -
Та цього разу роззутися
Дівчинка завадила мала.
«Постривай!» – я безтямно їй крикнула.
У дівчинки малої безліч драм:
Зовсім у школі вона одна.
«Волю до життя світ байдужий відняв,
Місця для мене ніде нема».
Це жарт чи що? Більш значної в тебе не знайшлось
Причини, щоб прийти сюди попереду мене?
І, все одно, вдома завжди жде тебе комфорт,
Родинне коло і смачна вечеря, авжеж?
«Я дуже зголодніла» – і, схлипнувши,
Та дівчинка маленька щезнула за мить.
З усіма спілкувалась наверху,
Відрадивши їх, урешті, від стрибка.
І тільки про свою комусь розповісти біду
Я так і не змогла.
На дах уперше дівчина прийшла
З тою ж бідою, що і моя.
Вбрана була в жовтий кардиган,
Схожі на комусь вже бачила.
«Вдома серед рідних я чужа,
Множаться тільки синці весь час.
Їх хотіла стерти, і шлях знайшла
В місце, де все, врешті, скінчиться».
Ну, чом промовчати я не змогла?
Чхати ж мені на її життя.
Та спинити крик свій не вдалось,
І слова, що для мене порожній звук:
«Не роби цього!»
Як вдіяти? Зупиняти я цю дівчину
Моральних прав не маю, їй не в силах помогти.
І, все-таки, я благаю, звідси просто йди,
Дивитися на твій без мук не можу біль.
«Напевне, слід обрати інакший день» –
Вниз очі опустивши, щезла і вона.
Сьогодні я на даху геть одна,
Зовсім нікого тут нема.
Шансу зупинити вже не дам,
Ставши між мною і рішенням.
Скинувши свій жовтий кардиган,
І дві розплівши коси мала
Дівчинка до краю підійшла,
Точно готова до стрибка.