Епоха Занепаду 2

Над Айданом завжди було штучне небо. Коли Дракон пропалив Купол його рідного поселення, вісімнадцятирічний хлопець втратив дім, батька та очі — але вперше побачивши справжній захід сонця. Підлозживий комплекс Вілд вирощує йому новий зоровий апарат: молочно-сірі очі майже марні при яскравому світлі, зате розрізняють рух у темряві краще за людські. Для Северина, професійного охотника, це не диво та не знак обраності, а рідкісний інструмент. Айдан приймає його пропозицію з тієї ж причини, з якої приймає більшість рішень: поганий шанс все ж таки дорожчий за відсутнього. На дорогах між Куполами казкова нечисть має анатомію, голод і ціну виживання, старі машини здобули власні інтереси, а кожні покращені тіла залишають нову ваду. Щоб дістатися до Альфи єдиної відомої зграї Драконів, Айдану доведеться навчитися бачити не потвор, а механізми — і одного разу вирішити, чи залишається помста його вибором, якщо весь шлях до неї був обережно збудований чужими системами.