СИНУ, ПРИЇДЬ… Мама все ще чекає тебе біля старого порога

✨ Ще один крок до 1000 — ваша підписка дуже допоможе    / @ostapvyshnevyi   Є дороги, які ведуть далеко. Але є один поріг, до якого людина може повернутися навіть через багато років — поріг рідного дому. Мама не просить подарунків. Не питає, чому так довго. Вона просто щовечора дивиться на дорогу й вірить, що одного дня син знову відчинить знайомі двері. «Вернися» — щемлива українська пісня Остапа Вишневого про маму, сина, рідну хату й час, який не вміє чекати. Про дзвінки, після яких у домі знову стає тихо. Про стару чашку на столі, батькову куртку біля дверей і материнське «ти добре там, сину?». Не відкладайте дорогу додому на потім. Іноді найважливіше — просто приїхати, сісти поруч і знову хоча б на вечір стати для мами її маленьким сином. Текст пісні Вернися, сину, до порога, Тут твоя стежка не заросла. Тут біля хати стара дорога Все ще чекає твоїх слідів. Мати виходить щовечора тихо, Дивиться довго за край села. Каже: «Та скоро приїде, я знаю», І поправляє хустину сама. Скільки б не було між вами доріг, Скільки б чужих не минув ти домів, Є на землі найдорожчий поріг — Той, де тебе пам’ятають без слів. Вернися, сину, до порога, Вернися, сину, хоч на день. Вернися, сину, до порога, Де мати жде тебе щодень. Вернися, сину, до порога, Бо час не вміє зачекати. Поки горить вікно у хаті — Вернися, сину. Вернись до мами. Батькова куртка висить біля дверей, Чашка стара ще стоїть на столі. Фото пожовкле лежить під рушником, Наче тримає минулі роки. Мати не каже, як серце болить, Тільки питає: «Ти добре там, сину?» І після дзвінка ще довго сидить, Слухає тишу в порожній хатині. Не відкладайте любов на потім, Не залишайте тепло на весну. Бо найдорожче у нашому світі — Коли ще є кому сказати: «Вернусь». Вернися, сину, до порога, Вернися, сину, хоч на день. Вернися, сину, до порога, Де мати жде тебе щодень. Вернися, сину, до порога, Бо час не вміє зачекати. Поки горить вікно у хаті — Вернися, сину. Вернись до мами. Приїдь без квітів і гостинців, Не треба слів і зайвих справ. Сядь поруч з нею біля печі, Як ти колись малим сідав. Нехай вона торкнеться скроні, Скаже: «Посивів... Боже мій». І ти відчуєш в цю хвилину, Що знову став її малий. Вернися, сину, до порога, Вернися, сину, хоч на день. Вернися, сину, до порога, Де мати жде тебе щодень. Вернися, сину, до порога, Не дай чеканню постаріти. Поки ще мама може двері Тобі відкрити — Вернись додому. Вернися, сину... Вернись додому. Поки ще мама чекає... Вернись. #ПісняПроМаму #УкраїнськіПісні #ПісніДляДуші #ВернисяСину #ОстапВишневий #Бандура #РіднийДім #ДушевніПісні