Tenderness/Ніжність

ENGLISH/ УКРАЇНСЬКОЮ Today I want to share a little bit of my joy with you. “Tenderness” is finally finished. Almost two years have passed from the very first thought about this piece to the finished embroidery. During that time, it changed many times. I came back to it, reworked some parts, added something, and let go of something else. I wanted to reach that moment when there was nothing more I wanted to change. When I could look at the finished piece and simply feel: now it is right. But for me, it was important not only to create something beautiful. I wanted this design to continue its life beyond me. I wanted someone who sees it and falls in love with it to be able to pick up a needle and create it themselves. I really wanted “Tenderness” to be the kind of design that is interesting enough to stitch, but not so intimidating that you are afraid to begin. Something you can create slowly. One stitch at a time. One evening at a time. Until one day you look at it and see the finished piece in front of you. I think that is one of the beautiful things about embroidery. Something that looks so complex and whole is actually created from countless tiny movements. And every single one of them can be made by an ordinary person who simply decided to try. So, if you are looking at “Tenderness” and thinking that you could never make something like this, don't decide that too quickly. Maybe you simply need to give yourself some time. You don't have to get everything right straight away. You don't have to be afraid to stop. You just have to keep going. I created this piece with exactly that thought in mind — so that I could share it with you. When I began, it belonged only to me. At first, it existed only in my thoughts, and then, little by little, it appeared on the fabric. I lived with it for almost two years. And now it is no longer only mine. Now I am passing it on to you. And I think that is one of the most beautiful things that can happen to a design. When it leaves your hands and begins to live in someone else's. I would love for each of you to have your own “Tenderness” one day. Maybe a little different. On a different fabric, in your favourite colours, in your own space. But still — truly yours. And I hope that when you look at this piece, you won't think: “I could never do that.” But instead, you'll think: “Why not?” Thank you for sharing this little bit of joy with me. And now you can make your own Tenderness https://myneedle-designs.myshopify.co... ......... Сьогодні я хочу поділитися з вами маленькою частинкою своєї радості. «Ніжність» нарешті завершена. Майже два роки минуло від першої думки про цю роботу до завершеної вишивки. За цей час вона багато разів змінювалася. Я поверталася до неї, переробляла деякі частини, щось додавала, а від чогось іншого відмовлялася. Мені хотілося дійти до того моменту, коли більше нічого не захочеться змінювати. Коли я зможу подивитися на завершену роботу й просто відчути: тепер усе правильно. Але для мене було важливо не просто створити щось красиве. Я хотіла, щоб цей дизайн продовжив своє життя вже поза мною. Я хотіла, щоб людина, яка побачить його й закохається в нього, могла взяти голку й створити його власноруч. Мені дуже хотілося, щоб «Ніжність» була саме таким дизайном, який цікаво вишивати, але який не здається настільки складним, щоб вам було страшно почати. Чимось, що можна створювати повільно. Поки одного дня ви не подивитеся на свою роботу й не побачите перед собою вже завершену вишивку. Думаю, це одна з найпрекрасніших речей у вишивці. Те, що здається таким складним і цілісним, насправді створюється з незліченної кількості маленьких рухів. І кожен із них може зробити звичайна людина, яка просто вирішила спробувати. Тож якщо ви дивитеся на «Ніжність» і думаєте, що ніколи не зможете створити щось подібне, не поспішайте так вирішувати. Можливо, вам просто потрібно дати собі трохи часу. Вам не потрібно одразу робити все ідеально. Вам не потрібно боятися зупинитися. Вам просто потрібно продовжувати. Я створювала цю роботу саме з цією думкою — щоб одного дня мати можливість поділитися нею з вами. Коли я починала, вона належала тільки мені. Спочатку вона існувала лише в моїх думках, а потім, поступово, з'явилася на тканині. Я жила з нею майже два роки. А тепер вона більше не належить тільки мені. Тепер я передаю її вам. І думаю, що це одна з найпрекрасніших речей, які можуть статися з дизайном. Коли він залишає твої руки й починає жити в чиїхось інших. Я б дуже хотіла, щоб одного дня у кожної з вас була своя «Ніжність». Можливо, трохи інша. Але все одно — по-справжньому ваша. І я сподіваюся, що коли ви дивитиметеся на цю роботу, ви не думатимете: «Я ніколи не зможу цього зробити». А натомість подумаєте: «А чому б і ні?» Дякую, що розділили зі мною цю маленьку частинку радості. І тепер «Ніжність» можете вишити також і ВИ https://myneedle-designs.myshopify.co...