Джерела

Канал Шульгинського ліцею налічує понад сотню відео, які дбайливо бережуть історію більш як десятиліття нашого з вами життя. Для сотень мешканців Шульгинщини, які були змушені покинути рідні домівки через російську окупацію, ці записи стали справжньою машиною часу. Це чи не єдина ниточка, що пов'язує нас із безтурботним дитинством або шкільними роками наших дітей. Сьогодні кожен ролик тут зігріває душу. Це вже не просто файли в інтернеті, а наш затишний куточок, де ми досі всі разом. Тут на перервах лунає щирий дитячий сміх, першачки зворушливо хвилюються перед лінійкою, а випускники сміливо мріють про майбутнє. Це ті світлі миті, коли ми були вдома, у безпеці, у стінах рідної школи. Водночас ці відео стали надзвичайно чесним, непідкупним літописом, над яким час і війна розставили свої акценти. Іноді щемить серце від того, що в одному кадрі можна побачити справжніх Героїв — наших випускників, які сьогодні зі зброєю в руках захищають рідну землю, — і тих (на щастя, таких одиниці!), хто обрав шлях зради та одягнув форму супостата. Тут, на цих старих записах, поруч стоять і вчителі. Ті, хто залишився вірним своїй присязі, Україні та тому, чому вчив дітей, — і ті «перевертні», які з легкістю проміняли вишиванку на кокошник, аби нині проводити окупантські «разговори о важном». А ще цей архів викликає гірку посмішку, адже є найкращим спростуванням ворожої брехні. На старих відео, створених у часи «яка різниця», вільно лунає російська мова, миготять російськомовні титри. Дивишся на це і мимоволі думаєш: то де ж те міфічне «переслідування», від якого нас прийшли «рятувати» на танках? Та попри цей присмак гіркоти, світла в цих спогадах незрівнянно більше. Ворог може зруйнувати стіни, але йому ніколи не дістатися нашої пам'яті. Наш ліцей живе тут, у цих кадрах, і в серці кожного, хто зберіг людяність і любов до свого краю. Ми віримо, що обов'язково настане день, коли Шульгинський ліцей знову збере нас разом під вільним українським небом. А поки що — запрошуємо вас до нашого віртуального дому. Переглядайте ці відео, зігрівайтеся спогадами, діліться ними з близькими. Пишіть у коментарях свої історії — нехай наша велика шкільна родина тримається разом. Бо поки жива наша спільна пам'ять — живемо ми і наша рідна Шульгинщина. Шульгинський ліцей: Досліджуй. Навчайся. Змінюй світ https://school-shulhinka.in.ua/