Чому ми зупиняємо самі себе? Ретрофлексія в психотерапії

Чому ми іноді дуже чогось хочемо - але все одно не робимо? Чому замість того, щоб висловити злість, попросити про допомогу, заявити про свої потреби або зробити важливий для себе крок, ми зупиняємо себе? У гештальт-підході один із механізмів, який може стояти за цим, називається ретрофлексією - коли енергія, яка могла б бути спрямована назовні, повертається на самого себе. У цьому відео розбираю: — що таке ретрофлексія простими словами; — як виникає ланцюжок імпульс → страх/сором → зупинка; — чому ми можемо стримувати власні бажання, злість, агресію та потреби; — коли ретрофлексія може бути корисною і допомагати нам регулювати свою поведінку; — що відбувається, коли цей механізм стає надмірним і хронічним; — як ретрофлексія може бути пов'язана з аутоагресивними проявами та депресивними станами; — як із цим можна працювати в кабінеті психотерапевта; — і чому важливо не просто «перестати себе стримувати», а навчитися помічати власний імпульс і вибирати, що з ним робити. Також ділюся власним прикладом — ситуацією, у якій я сама помітила роботу цього механізму. Це відео буде корисним психологам і психотерапевтам, які хочуть краще розуміти механізми контакту та роботу з ретрофлексією. Але тема підійде також усім, хто хоче краще зрозуміти себе. Корисні посилання 🔗 Мої соціальні мережі: https://www.instagram.com/anna.halaii... 🔗 Індивідуальна психотерапія:https://www.instagram.com/assistant.h...