МИ НЕ МОЛОДІЄМО

Ми не молодіємо! Так вже якось повелось. Ще тіло людини не має таку досконалість! Дитинство - і юність - робота - сім'я - діти... Ось підкралася ззаду вона - надокучлива старість! Пілюлі від неї і досі шукають кругом! Алхімія Вічності схована в тих монументах! І сплять піраміди. І божим натхненним мазком - нові виростають галактики в тому моменті! Можливо, у них - перевтілення стомлених тіл? Ці ліки від старості йдуть на енергію світла! Густа консистенція. Маєш уже - чи хотів, чого ти хотів? Ця гармонія тягнеться звідти! Холодні колони свідомості - актом буття, в симфонії стомлених душ віднайти диригента. Тече в жилах кров – Витікає невтомно життя. Це серцебиття – унікальне й кодоване геном! Кодоване згустком енергії - сильні ходи! - підключене живлення, далі крутити педалі... Лишайся в собі і у собі завжди молодим! І власні світи тиражуй, будь вони досконалі! Моралі такі: треба дух повернути у тіло! З адаптера струм запустити в потрібні дроти! ...Що каменем вниз, турбувало тебе і боліло, - нехай відлетить світлим спомином в дальні світи! © Санчо