Мальована хата | Писарівка | Повне відео

Шаргородській громаді випала висока честь — бути господарями та організаторами урочистого обласного симпозіуму народного малярства «Мальована хата». Це була не пересічна подія, а справжня мистецька місія. Так, у селі Писарівка ми мали честь приймати цей захід, переживати його кожною миттю та разом із митцями творити нову сторінку нашої культурної історії. Шаргородщина вже давно на гарному рахунку, адже не раз ставала колискою для масштабних обласних фестивалів, де бережуть та плекають традиції рідного краю. Упродовж п’яти днів Писарівка дихала особливим творчим натхненням. День за днем звичайні сільські хати оживали під пензлями майстрів: серед орнаментів, пишних квітів, багатих барв і глибоких образів народжувалися справжні витвори мистецтва. Звичайні хати перетворювалася на живу казку, а кожна нанесена лінія ставала частиною спільного культурного спадку. Це були п’ять днів невтомного пошуку та щирого натхнення, коли художники залишали на писарівських стінах не просто фарбу, а частинку власного серця. Цю рукотворну дивовижу створили видатні митці, чий талант відомий далеко за межами нашої громади: Іван Горобчук — заслужений майстер народної творчості України (м. Вінниця); Василь Слободянюк — заслужений майстер народної творчості України (м. Вінниця); Микола Крижанівський — заслужений вчитель України (м. Могилів-Подільський); Оксана Городинська — заслужений працівник культури України (м. Могилів-Подільський); Людмила Сорочинська (м. Могилів-Подільський); Анастасія Луцька (с. Клембівка Ямпільської міської територіальної громади); Олена Косінська (селище Муровані Курилівці); Любов Здирко (с. Івашківці Шаргородської міської територіальної громади). Симпозіум став не лише святом кольору, а й глибокою даниною пам’яті. Під час урочистого закриття заходу з особливим трепетом згадали нашого талановитого земляка, уродженця Писарівки — Федора Олексійовича Гуліватого. Не маючи за плечима мистецьких шкіл чи наставників, цей художник-самоучка творив самобутньо та щиро. Його творчість — це унікальний історичний погляд на світ і людей, сповнений любові до рідного краю. У 2014 році Федір Олексійович відійшов у вічність і спочиває на місцевому писарівському цвинтарі, але його ім’я не повинно зникнути з нашої пам’яті. На знак глибокої вдячності за неоціненний талант, який у громаді пам’ятають, шанують і яким щиро пишаються, відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки, присвяченої нашому славетному земляку. Мав честь брати участь у цім особливо зворушливім моменті, адже на відкриття завітала донька художника — Раїса Федорівна, яка разом із громадою розділила цю світлу мить ушанування батька. Яскравим і логічним завершенням мистецького дійства стала урочиста частина закриття симпозіуму. Від імені Шаргородської громади щиро подякував усім причетним за вклад у збереження народних традицій і примноження культурної спадщини. Славетним майстрам вручив заслужені подяки, грамоти, та видання «Мальовані миски Шаргородщини», а також грошові винагороди та сувеніри на згадку. Не лишилися поза увагою й ті, без кого це свято було б неможливим: подяками та пам'ятними сувенірами відзначили меценатів і кожного, хто допомагав у організації та підготовці до симпозіуму. Кажуть, що людина живе доти, доки живе пам'ять про неї, а творчість справжнього митця здатна жити набагато довше за людський вік. Сьогодні Писарівка сяє новими барвами, зберігаючи традиції минулого та творячи нову мистецьку історію, яку ми з гордістю передамо наступним поколінням!