Іван Карпенко-Карий "Безталанна" (1953)

В основі твору — мелодраматичний трикутник: сміливої вдачі, гарний, запальний Гнат, під стать йому палка, весела Варка — перше Гнатове кохання, і Софія — ніжна, тиха і щира. Через чужий жарт Гнат одружується з Софією на зло Варці. Але потім він згадує перше кохання, що призводить до трагічної розв'язки. Психологічну драму «Безталанна» Іван Карпенко-Карий написав у 1886 році. У першій редакції (1884) цей твір мав назву «Хто винен?». Прямої відповіді на поставлене питання автор не дає. У листі до Михайла Старицького він писав: «Я взяв життя. А в житті не завжди драма розігрується за такими законами логіки, щоб не залишилося місця для запитання: „Хто винен?“». Драму «Безталанна» було опубліковано в другому томі творів І. К. Карпенка-Карого (1897). Друга назва п'єси — «Безталання», бо безталанна тут не лише Софія, але й усі основні герої[1]. Також друкувалася під назвою «Чарівниця»[2].