Arturo AI - Моя тиша

Ти то поруч, то зникаєш, то мовчиш, то говориш. Я ловлю твої сигнали, наче хвилі у морі. Нам би просто розійтись, та куди від себе втечеш? Ти кажеш: «Не можна». А потім сама ідеш. Між нами тонка лінія — не крокнути, не стерти. Ти боїшся чужих дверей, я боюсь тебе втратити. [Приспів] Треба переключитись, хоч щось робити, щоб на мить забути, як взагалі далі бути. Чомусь так сильно стискає, і алкоголь не лікує. Сльози стискають очі, та зриває дах. [Куплет 2] Вдень я ніби нормально, вночі — знову по колу. Твоє «бережи себе» не дає заснути вдома. Я ховаю телефон, але тягнусь до нього. Там немає нічого — тільки тиша твого. Ти не хочеш бути тінню в чиїйсь історії старій. А я знаю — там давно ніхто не гріє її. Просто звичка тримає, наче замок без дверей. І ми обоє зависли між «не можна» і «ще». [Хук] То ближче, то далі, то небо, то дно. Ти кажеш: «Забудь». Але як це воно? То серце літає, то падає вниз. Ти — моя тиша, я — твій компроміс. [Куплет 3] Може, завтра відпустить. Може, стане простіше. Може, час розкладе все по своїх місцях. А сьогодні — знов ніч. Знову місто не спить. Я шукаю заняття, аби тебе не любить. І смішно — чим більше тікаю, тим ближче стаєш. Бо від себе не сховаєш того, кого бережеш. [Фінальний приспів] Треба переключитись, хоч щось робити, щоб на мить забути, як взагалі далі бути. Чомусь так сильно стискає, і алкоголь не лікує. Сльози стискають очі, та зриває дах. Треба переключитись… але куди? Якщо всі дороги знов ведуть до тебе.