Дивна наука

Є рядки, які не просто читаєш — вони торкаються чогось дуже особистого. Сьогодні саме так відгукнулися мені слова Ліни Костенко про те, як легко знецінити чужий вчинок, талант, прагнення до висоти. Як легко кинути слово — і навіть не замислитися, якої рани воно може завдати. Але, читаючи ці рядки, я раптом подумала про інше. Про те, що чужі слова не повинні ставати вироком. Що талант можна намагатися знецінити, крила — підбити, а людину — змусити сумніватися в собі. Та якщо в ній залишається внутрішнє світло, вона все одно знаходить сили піднятися і йти далі. Так народився мій поетичний відгук на рядки Ліни Костенко, якому я дала таку назву: "Дивна наука". Як легко плюнути в велике – У нього точно попаде. Усе бридке й усе безлике Тоді собі ціну складе. Як легко висміяти вчинок, Як просто – знищити талант. Щоб обезкровити людину, Достатньо слів – не треба ран. © Ліна Костенко Поетичний відгук на ці рядки: Та тільки дивна є наука: Коли ти цілиш у висоту, До тебе ж вернеться каміння, Яке ти кинув на льоту. Бо можна словом вбити крила, І сміхом знецінити твій злет. Та є в людині інша сила — Нести крізь темряву свій світ. І хай судити завжди легше, Ніж самому зробити крок. Велике не стає поменше Від заздрості й чужих думок. © Наталія Рябуха 01.09.2026