Чому король Франції шукав наречену за 2000 км — аж у Києві

Анна Ярославна королева Франції — як київська княжна опинилася на троні в Реймсі й чому королі Франції присягали на книзі з кирилицею? Той пергамент із чотирма літерами лежить у Франції досі — і досі ставить під сумнів звичну картину середньовічної Європи. У 1040-х Генріх I Капетинг мав трон, корону й жодного сина. Церква заборонила шлюби між родичами до сьомого коліна, а майже всі знатні роди Західної Європи на той час між собою поріднилися. Вибір нареченої вдома був не бідний — він був неможливий. Розв'язку шукали аж на березі Дніпра, у Києві, при дворі Ярослава Мудрого. Так шлюб Анни Ярославни з королем Франції перестав бути дипломатичною екзотикою й став юридичною необхідністю Парижа. У цьому випуску ми йдемо за посольством, яке везе шлюбну пропозицію через річки, болота й зимові переправи, і заходимо в аббатство Сен-Крепен, де серед хрестиків ченців раптом з'являється інший почерк. Історія України тут перетинається із середньовічною Європою не в легенді, а в конкретному документі: Київська Русь, Анна Ярославна, королева Франції — і підпис, який неможливо сплутати. Як заборона шлюбів до сьомого коліна загнала французьку корону в глухий кут Що везли посли Генріха I через Німеччину і скільки тривала та дорога Хто така Анна Ярославна до 1050 року і що вирішував її батько Ярослав Мудрий Що саме стоїть у кутку пергаменту з Сен-Крепена і чому це не латина Як читали цей підпис у 1395 році й як читають тепер Якщо тобі важливі не гучні лозунги, а механізм і доказ — підписуйся, тут ми розбираємо саме такі сліди. А скажи: якби ти побачив чотири незнайомі літери в кутку середньовічного документа, ти б вирішив, що це помилка писаря, чи що це чиєсь ім'я?