Вівця. Цікаві факти про вівцю

Ви точно бачили вівцю… але навряд чи замислювались, що саме з неї почалася нова ера в науці — ера клонування живих істот. Коли вперше вдалося створити точну копію ссавця, це стало справжнім проривом, який змінив уявлення про життя назавжди. І найцікавіше — це лише одна з багатьох речей, які роблять вівцю набагато цікавішою, ніж здається на перший погляд. Бо користь від неї величезна. Насамперед — це шерсть. З неї роблять теплий одяг, який гріє навіть у сильні морози. Вчені вже давно створили синтетичні матеріали, які можуть замінювати вовну — вони легкі, дешевші і швидко сохнуть. Але є нюанс… повністю повторити властивості овечої вовни так і не вдалося. Бо натуральна вовна унікальна: вона гріє навіть коли волога, “дихає” і сама регулює тепло тіла. Друга важлива річ — це молоко. Воно жирніше, ніж коров’яче, і з нього роблять сири, які вважаються дуже цінними в багатьох країнах світу. Ще вівці дуже корисні для природи — пасуться і природно «підстригають» траву, допомагаючи підтримувати чисті луки й поля. А в Німеччині (і не тільки) існують проєкти, де овець здають “в оренду” для випасу трави. Їх використовують у парках, на схилах, біля доріг, кладовищах — там, де косаркою складно або дорого працювати. І що цікаво — для багатьох міст це виходить дешевше, ніж використовувати спецтехніку! Тому вівця — це не просто тварина, а справжній помічник людини вже багато років. Вона була приручена понад 8 тисяч років тому на території сучасної Туреччини, Сирії, північної Месопотамії. Вівці живуть там, де є великі відкриті простори для випасу. Найчастіше це луки, степи та гірські схили. У дикій природі вони походять із гірських регіонів Азії, але сьогодні їх розводять по всьому світу. Найбільше овець у світі живе в Китаї. Там їх налічують приблизно 170 мільйонів. Далі йдуть Австралія та Індія. В Австралії близько 70–80 мільйонів, а в Індії приблизно стільки ж або трохи менше. Цікаво, що раніше лідером була Австралія, але з часом перше місце зайняв Китай. В Україні вівці найчастіше живуть у Карпатах — на полонинах, де багато трави, а також у південних степових областях: Одещина, Херсонщина, Миколаївщина та Запоріжжя. Саме там найбільше пасовищ для отар.