Ліна Костенко. Маруся Чурай. Аудіокнига повністю
Моя аудіобібліотека
0:00 / 0:00
Ліна Костенко. Маруся Чурай. Аудіокнига повністю
16 779 просмотров · 5 л. назад
Моя аудіобібліотека
25,3 тыс. подписчиков
16 779 просмотров · 5 л. назад
00:00 Розділ 1. Якби знайшлась неопалима книга.
39:54 Розділ 2. Полтавський полк виходить на зорі.
43:01 Розділ 3. Сповідь.
01:58:33 Розділ 4. Гінець до гетьмана.
02:05:20 Розділ 5. Страта.
02:16:13 Розділ 6. Проща.
03:12:26 Розділ 7. Дідова балка.
03:23:47 Розділ 8. Облога Полтави.
03:44:18 Розділ 9. Весна, і смерть, і світле воскресіння.
Автор – Ліна Костенко
Рік написання: 1979
Літературний рід: ліро-епос
Жанр “Маруся Чурай”: історичний роман у віршах (визначення Л. Костенко)
Тема: зображення нещасливого кохання Марусі та Грицька в поєднанні з широкою картиною життя України XVII ст.
Головна ідея: незнищенність українського народу (особистості з багатим духовним світом), глибока віра в його духовну силу і могутність.
Головні герої:
МАРУСЯ ЧУРАЙ – головна героїня, дівчина-піснетворка, людина великої душі й максималістка в коханні. Три дні перебувала у в’язниці після виголошення вироку. Вона ходила до Києва на прощу.
ГРИЦЬ БОБРЕНКО — випадково отруєний коханий Марусі; (“любив достаток і любив пісні”, “народився під такою зіркою, що щось в душі двоїлося йому”).
полковий обозний ІВАН ІСКРА – закоханий у Марусю козак-патріот, приніс перед самою стратою Марусі універсал від Б.Хмельницького про скасування вироку за пісенний талант Марусі та за героїзм батька – Гордія Чурая. У цьому герої втілено шляхетність духу, вірність у дружбі й коханні, вірність Батьківщині.
полтавський полковник МАРТИН ПУШКАР.
козак ЛЕСЬКО ЧЕРКЕС.
ГАЛЯ ВИШНЯКІВНА — потенційна наречена Грицька, обмежена дівка; (“глуха до пісні, завжди щось спотворить”, “гостренькі зуби – чисто ховрашок”, “як реп’яшки, зелені оченята і пишно закопилені вуста”),
Семен Горбань – війт у Полтаві. (“з комори мєской потай дьоготь крав”, а потім поорадив вимазати ним ворота Марусі Чурай)
ГОРДІЙ ЧУРАЙ – батько Марусі, патріот, якого було покарано на смерть у Варшаві.
ЧУРАЇХА – матір Марусі, горда, тверда жінка;
мандрівний дяк – подорожній, з яким Маруся Чурай йшла на прощу до Києва.