Чорная стежечка | Українська народна пісня (Версія 2)

Пісня «Чорная стежечка» народилася у селі Лозове Лиманської міської територіальної громади Донецької області ще наприкінці 1890-х років. У ті часи в селі не було радіо, і після важкої щоденної праці люди збиралися разом на вулиці, щоб співати пісні, ділитися почуттями, переживаннями та надіями. Саме в такій живій народній традиції й постала ця пісня. Починаючи з 1952 року, пісня в різні періоди звучала зі сцени сільського клубу у виконанні місцевих фольклорних колективів. Серед них – ансамблі «Лозівчанка», «Світанок», а останнім колективом з Лиманської МТГ, який виконував цю пісню, став народний фольклорний самодіяльний колектив «Сива зозуленька». Протягом понад 100 років «Чорна стежичка» передавалася з покоління в покоління, зберігаючи свою мелодію, слова й емоційну глибину. Завдяки цьому вона дійшла до наших днів і по праву є українською народною піснею. У 2018 році пісня була внесена до реєстру пам’яток нематеріальної культурної спадщини, як важливий елемент народної творчості та культурної ідентичності регіону. Це не просто пісня – це жива пам’ять поколінь, голос села, його історії, любові й болю, що продовжує звучати й сьогодні. У процесі створення композицій використовуються сучасні технології штучного інтелекту (AI), які допомагають втілювати авторські музичні ідеї, створювати аранжування, музичне звучання та вокальне виконання. Штучний інтелект у цьому проєкті є інструментом для реалізації авторської творчості, а не джерелом готових пісень. Кожна композиція проходить творчий етап задуму, написання, редагування та формування кінцевого варіанту. Музику та виконання було створено з допомогою штучного інтелекту © Сергій Рибачук, 2026 Music and vocals generated with the help of AI Released: 16.10.2026