ПОМИНАЛЬНА ДМИТРІВСЬКА СУБОТА 2026

ПОМИНАЛЬНА ДМИТРІВСЬКА СУБОТА... Побігла б нині — та немає вже шляхів, Ніяка стежка мене в Небо не веде... Чи подзвонила б, та із тихих берегів Ніхто у відповідь вже трубку не візьме. Нема мереж у Небі й телефонів мерехтінь, Зв’язку немає крізь хмаринне полотно. Лиш вічний спокій душ й прозора тінь Всіх рідних, під хрестами що уже давно. Тому замість дзвінків й даремних слів Молитву тиху за їх душі Богу підійму. Нехай летить поміж далеких тих світів, Шлях віднайде і крізь тумани, і пітьму — Аж до ланів небесних, до рідних очей, Де вже немає більше смутку, болю і біди... Молитва ллється в тиші і днів, і ночей, Їх душі пригорне віднині й назавжди. Вічная пам’ять — тим, хто уже вдома, Бо ми на цій землі — лише в гостях... Хоч нас і досі огортає і тривога, й втома, Клята війна бо ця, де біль, і жах, — Запалимо ми вогники тихо в душі, Щоб спокій їхніх душ зігріти. Допоки мусимо у неспокої жити ще, Любов і пам'ять їх ми будем вберігати. © Іванна Осос #поезія_Іванна_Осос 24.10.2026 Тихо ,листя , не шуміть - Душі рідних не будіть... Наші рідні під хрестом Сплять спокійним вічним сном... Памятаємо...любимо... молимось... 🥀🙏🕯🙏🥀💔🖤