Ми домовились: я годую сім'ю, а зарплату чоловіка відкладаємо на машину. Через 8 років машина була..

О третій дня Захар заїхав на подвір'я свекрухи на сріблястому «Рено» з червоним бантом на капоті. — Яка краса! — його сестра Аліна підняла телефон і знімала відео. — Захарчику, скажи щось для історії! Захар став біля машини, поклав долоню на дах. — Вісім років я відкладав кожну зарплату! Жінка годувала сім'ю, а я — на машину! Леоніда Петрівна ляснула в долоні. Сусіди за парканом засміялися. У хвіртку протиснулася Уляна з велосипедом. Дощовик на ній був мокрий. — Ну все, — вона притулила велосипед до хліва. — Відкрутила я своє. Готова розписатись в отриманні! Леоніда Петрівна підійшла з техпаспортом у руці. — Оформили на мене. Щоб у разі чого не ділити. Уляна ще сміялася. Вона взяла техпаспорт, прочитала ім'я власниці і перестала. — У разі чого — це в разі розлучення? Захар дивився на бант. — Мамо, дайте ключі, — сказав він. — Уляні треба провітритися.