Прости мене ...

Коли минуле повертається луною, а біль втраченого кохання не вщухає крізь роки... «Нова балада про стару біль» — це глибока, спокутна лірика про каяття, фатальні помилки та любов, яка залишається більшою за саме життя. Твір поєднує в собі темну драматичну поезію, монументальну рок-мелодику та щиру молитву про прощення. Текст пісні: Життя — це сон чи, може, мука, Де дух і плоть в журбі згасають? Прийшла у розпачі розлука, І добрі справи не спасають. Я сам не знаю, що це значить, Де чорний гріх, де вища кара, Чому від щастя серце плаче, Коли без тебе світ — мов хмара? Приспів: Торкатися тебе повік не смію, Та крізь роки до тебе досі йду. Водою сліз тебе омити мрію, З душі не змити біль і самоту. Я зсуну брилу втраченої долі, Хай навіть кров’ю заплачу за це! Кричу до Бога в пекельнім болі — Благаю, вибач ти мене за все! Я пам’ятаю — так колись бувало: Ти гірко плакала, а я мовчав. Все те, що серце наше рятувало, Я власними руками зруйнував. Між нами ніч, між нами сива відстань, Тернистий лан і сотні тих доріг... В моєму серці догоріла пристань, І згасла мрія, яку не зберіг. (Брідж) І якщо жити — це короткий сон, Нехай насниться до безтями знову Той день, де ще не визрів наш розбрат, Де я шептав первинну силу слова. А якщо ні — і це не сон, а мука, Прийму її без страху й вороття. Бо навіть там, де часу вже немає, Любов до тебе більша від життя! Фінальний приспів: Торкатися тебе вже більш не смію, Та серце не навчилось забувать. Водою сліз тебе омити мрію, Хоч знаю — нам назад не повертать. Зсуну цю брилу з твого шляху й долі, Хай розіб'ється об моє життя! І тільки одного прошу у Бога: Прости мене… Прости мене… Якщо ще можеш — прости мене! ✍️ Слова: САН (2001, Київ) 🎵 Музика та аранжування: Suno AI Дякую за прослуховування! Якщо ця балада торкнулася вашого серця, підтримайте відео вподобайкою, коментарем та підпискою на канал. Хештеги: #САН #НоваБаладаПроСтаруБіль #УкраїнськаМузика #РокБалада #DarkRock #SunoAI #Поезія #Каяття #УкраїнськаПоезія #ПремєраПісні