Листопад у мені

«Листопад у мені» — це щира та меланхолійна історія про осінь, яка приходить не лише на вулиці міста, а й глибоко всередину нас. Коли мокрий асфальт відбиває нічні вогні, а вітер б'є у спину, кожен крок повз знайомі двори відгукується спогадами. Це пісня-крик крізь безодню розлуки, де замість відповіді звучить лише ураган. Про те, як серце вперто відмовляється відпускати минуле, навіть коли розум повторює: «Все пройде». Слухайте, відчувайте та занурюйтесь у цю осінню ностальгію разом зі мною. Підписуйтесь на канал та діліться своїми враженнями у коментарях! #українськамузика #українськіхіти #українськіпісні #Листопадумені #НоваМузика #ОсінняМеланхолія #ПремєраТреку Текст пісні: Осінь прийшла без стуку і слів, Мокрий асфальт відбиває вогні. Я проходжу повз сотні дворів, Де ще лунає твій голос мені. Ліхтарі розрізають темряву, Вітер у спину б'є, як барабан. Я кричу тобі крізь безодню, Відповідає мені ураган. Скільки разів я казав: «Все пройде», А серце вперто стоїть на межі. Осінь не просить, вона лише йде Крізь наші ночі і наші дощі. Листопад у мені, листопад, Ти в кожному вітрі, в кожній імлі. Я не прошу повертатись назад, Тільки не лишай одного на землі. Кава холоне, світанок блідий, Місто не спить, і я теж не сплю. Ми розминулись, мов дві течії, Що не дійшли до слова люблю. Потяг гуде десь на краю ночі, Рейки співають про наш розрив. Я б відмотав, та не маю сили, Час не вертає, він не простив. Листопад у мені, листопад, Ти в кожному вітрі, в кожній імлі. Я не прошу повертатись назад, Тільки не лишай одного на землі. А може, осінь не кінець, А тиха пауза між двох рядків, Коли мовчання голосніше слів І в ньому чути новий початок. Листопад у мені, листопад, Ти в кожному вітрі, в кожній імлі. Я не прошу повертатись назад, Тільки не лишай одного на землі. Листопад у мені, листопад, Я ще горю, хоч навколо дощі. Та якщо раптом ти вийдеш на світанку, Я буду тут. Я буду тут. Я буду тут...