Чи млин? Чи тінь то Козака?

Дощем шумлять ліси і луки #АнфісаБук Степи могилами сумні Немов бандура обізвалась І затужила на струні І обірвалася дорога Хмарками вогкими п'янка З туману млин старий зявився Чи млин? Чи тінь то Козака? Впадає ніби на коліно Здаля в Самарку задививсь Чи не побачив Україну? Дощем заплакав. Зажуривсь І я заплачу й засумую. Давно нема з ким розділить. Чому душа моя у осінь За Україною болить. Коли, Коли степ оживиться? Козак повстане із колін? Коли почує вітер Вільний Отой чарівний древній млин? Оті думки то Мара ночі І коні Перуна палкі Та бачу я чумацькі мажі І чую трави ті, п'ягкі Неспішні, мудрії розмови Поріг пала в яснім вогні Над ним летять старої Мови Козацькі січові пісні Я тут удома. І не треба брехати, Душу продавать Там, у селі, щаслива мати Вкладе мене в колисці спать. Насниться мені Україна В квітках. Птахів чарівних спів Ріка Молочна! вільні крила Неси до Рідних берегів! Ан. Бук- Стефко