БЕРДЯНСЬКИЙ МАНІЯК: Як звичайний безхатько став серійним вбивцею

Бердянськ початку 2000-х сколихнула серія зникнень і вбивств жінок, за якою стояв чоловік, що довгий час не викликав у оточення особливих підозр. Руслан Хамаров, якого згодом почали називати «Бердянським маніяком», знайомився з майбутніми жертвами у парках, барах та інших громадських місцях, запрошував їх до себе, а після вбивств приховував тіла у колодязі неподалік від свого житла. У період з 2000 по 2003 рік його жертвами стали 11 жінок, а злочини тривали кілька років, перш ніж слідство вийшло на вбивцю. Переломним моментом стало зникнення 17-річної дівчини: після звернення її матері правоохоронці прийшли до Хамарова та виявили тіло у колодязі, а згодом з’ясувалося, що там були останки й інших жертв. У цьому випуску розбираємо минуле майбутнього серійного вбивці, як він обирав жертв, чому настільки страшна серія так довго залишалася нерозкритою, які помилки могли коштувати людям життя та як зрештою завершилося полювання на «Бердянського маніяка». У 2004 році суд визнав Хамарова винним і засудив його до довічного ув’язнення. Це історія одного з найгучніших серійних убивць України — від перших тривожних епізодів до затримання, розслідування та вироку.