«Вмри або зроби». А коли жити для себе? | Історія Ірини

У 20 років Ірина поїхала з Вінниці до Америки за хлопцем, з яким познайомилася в соцмережах. Вона знала, що батьки завжди приймуть її вдома. Але сама собі повернутися не дозволяла. Минуло 16 років. Сьогодні в неї є улюблена робота, донька й досвід починати спочатку. Та в якийсь момент виникло питання: чому серед усього, з чим вона справляється, на себе вже не залишається сил? У цьому випуску «Тихої кімнати» говоримо про те, куди нас приводить страх. Про вимогливість до себе, яка допомагає досягати свого, але часом не дає видихнути. І про бажання жінки, яка звикла бути відповідальною, дозволити собі трохи більше радості. Ірина згадує дитинство, говорить про свої рішення й ділиться моментом, після якого захотіла жити інакше. Можливо, у цій розмові ви впізнаєте й себе. А ви вмієте зупинитися й порадіти тому, чого вже досягли? Чи одразу думаєте, що ще треба зробити? Напишіть у коментарях. Підписуйтеся на «Тиху кімнату». Тут українки розповідають, як складається їхнє життя після переїзду. Дякую, що ви тут 🤍 Підписуйтесь на канал:    / @tanyshkatalk   Instagram: @tanyshka_photo _ Facebook: https://www.facebook.com/share/1Gt8gc... https://www.instagram.com/tanyshka_ph... Instagram Ірина : @irena_pyshkina https://www.instagram.com/irena_pyshk... Facebook: https://www.facebook.com/share/1F1WZu... 🤍 Підтримка проєкту “Тиха кімната” Дякую, що дивитеся та підтримуєте цей проєкт. “Тиха кімната” - це історії справжніх жінок. Про силу, втрати, зміни, пошук себе та життя далеко від дому. Якщо ви хочете підтримати майбутні випуски та допомогти створювати нові історії: 🌿 PayPal: PayPal.Me/Tanyshkaphoto #ТихаКімната #TanyshkaTalk #РозмовиБезКордонів #УкраїнкиВСША #УкраїнціЗакордоном #ПодкастУкраїна