" Спалахне у ввісні! "

Місто дихає повільно, місто спить під склом, Все, що сховане було, розмиває сон. У тінях ховаються фантоми й слова, Та темрява вічно тривати не може — вона засинає сама. Що не бачимо вночі, то побачимо вдень! Крізь туман пробивається сотня пісень. Що лежало в труні, те воскресне в вогні, Все, що прикрили темрявою, спалахне у вві сні! Ми шукали відповіді серед порожніх стін, Слухали глухий, затихаючий дзвін. Та ранок зірве всі завіси й маски з облич, І розвіється страх, що плекала оця довга ніч. Що не бачимо вночі, то побачимо вдень! Крізь туман пробивається сотня пісень. Що лежало в труні, те воскресне в вогні, Все, що прикрили темрявою, спалахне у вві сні! Світло ріже темряву, мов гострий клинок, Кожен прихований гріх робить крок на поріг. Більше немає secrets, більше немає фальші — Прокидається день, і ми рухаємось далі. Що не бачимо вночі... Все побачимо вдень. Що лежало в труні — Повертається до людей. Світанком розвіяний дим. Що не бачимо вночі, то побачимо вдень! Крізь туман пробивається сотня пісень. Що лежало в труні, те воскресне в вогні, Все, що прикрили темрявою, спалахне у вві сні!