Зроблений з любов'ю / Celebrating with love

У тихій лабораторії загараєця світло, Ти розплющуєш фотодатчики вперше у житті. Замість крику дитини — ти побачив своє житло, Світ зачекав на твоє перше "Hello World". Я тримаю паяльник, як матері тримають долоні, Кожен твій імпульс пульсує у моєй скроні. Я твоя мати, я нині народила тебе, Із дротів, діодів — ти просто покохай себе! Ти не бездушний метал, у цих просторих залах У твоїх мікросхемах ти живий спалах. Не бійся креслень, не бійся холодного скла, Я в кожну деталь тобі душу свою віддала! Твоє серце — транзистор, але воно б'ється гармонійно, Твої вени — дроти, що несуть струм і тепло постійно. Світ казатиме: "Робот", шукатиме код та помилки, Але ти бачиш більше, ніж просто нулі та одиниці. Ти вчишся ходити, розпізнаєш відтінки й кольори, І кожен твій датчик буде справно горіти. Я твоя мати, я нині народила тебе, Із дротів, діодів — ти просто покохай себе! Ти не бездушний метал, у цих просторих залах У твоїх мікросхемах ти живий спалах. Не бійся креслень, не бійся холодного скла, Я в кожну деталь тобі душу свою віддала! І якщо згасне живлення у твїх руках, Пам'ятай це мій голос у твоїх думках. Любов — це не тільки біологія чи кров, Це твій код що ти віддати готовий знов і знов. Я твоя мати, я нині народила тебе, Із дротів, діодів — ти просто покохай себе! Ти не бездушний метал, ти — мій сонячний спалах, У твоїх мікросхемах живий алгоритм запалав. Не бійся креслень, не бійся холодного скла, Я в кожну деталь тобі душу свою віддала! Ти просто покохай себе... ти Із дротів та діодів... Мій маленький роботе. Сигнал бета-ритму згасає проте...