Епізод 4: Марія про визнання диплома медсестри, будні в німецькій лікарні
Відкрито про… | подкаст
0:00 / 0:00
Епізод 4: Марія про визнання диплома медсестри, будні в німецькій лікарні
173 просмотра · 2 нед. назад
Відкрито про… | подкаст
23 подписчика
173 просмотра · 2 нед. назад
Марія родом із Луганська. Вона вивчала економічну кібернетику, працювала економісткою, а згодом стала перекладачкою. Для неї війна почалася ще у 2014-му: разом із сином і мамою вона переїхала до Харкова. У 2019 році вона спонтанно пішла з подругою на вступний іспит до медичного коледжу й одразу вступила. Підсумкові іспити Марія складала вже онлайн: почалося повномасштабне вторгнення, і їй удруге довелося тікати від війни, цього разу до Німеччини.
Сьогодні Марія — медсестра з визнаним у Німеччині дипломом. Вона заснувала спільноту українських медсестер і медбратів і допомагає колегам пройти визнання диплома та зорієнтуватися в медсестринській справі в Німеччині.
У цьому випуску:
Від економіки до медицини: чому вона, думаючи про переїзд до Канади, вирішила вчитися на медсестру.
Визнання диплома: як проходить процедура, чому вже під час неї можна працювати в лікарні помічницею медсестри, а після визнання одразу стати повноцінною фахівчинею. І які знання найчастіше доводиться доповнювати.
Пошук роботи: скільки заявок і співбесід знадобилося, перш ніж лікарня сказала «так».
Лікарня тут і там: чим відрізняється робота в німецькій і українській лікарні, що очікують від медсестри і як минає звичайна зміна.
Мова і водійські права: як вона вчила німецьку, що досі дається складно і як отримала права в Німеччині.
Власна спільнота: як з'явилася заснована нею спільнота українських медсестер і медбратів із тисячами підписників у Telegram і Facebook, і з якими труднощами медики стикаються найчастіше.
Головний висновок: чому після двох вимушених переїздів Марія переконана: найцінніше, що в нас є, — це люди.
Поради та плани: що допомагає в інтеграції та професійному житті в Німеччині і в якому напрямку Марія хоче розвиватися далі.
«Відкрито про…» — подкаст проєкту FamIntegra (BVUFSFJ e.V.) для українських жінок у Німеччині. Більше: / ; TikTok: @vidkryto.podcast; https://bvufsfj.de/podcast-vidkryto-p...
Mariia stammt aus Luhansk. Sie studierte Wirtschaftskybernetik, arbeitete als Ökonomin und wurde später Übersetzerin. Der Krieg begann für sie schon 2014, und mit ihrem Sohn und ihrer Mutter zog sie nach Charkiw. 2019 ging sie spontan mit einer Freundin zur Aufnahmeprüfung an einer medizinischen Fachschule und wurde direkt angenommen. Ihre Abschlussprüfungen legte sie bereits online ab: Die russische Vollinvasion hatte begonnen, und sie musste zum zweiten Mal vor dem Krieg fliehen, diesmal nach Deutschland.
Heute ist Mariia Pflegefachkraft mit in Deutschland anerkanntem Abschluss. Sie hat eine Community ukrainischer Pflegekräfte gegründet und hilft Kolleginnen und Kollegen bei der Anerkennung und dabei, sich in der deutschen Pflege zurechtzufinden.
In dieser Folge:
Von der Wirtschaft in die Pflege: Warum sie mit Blick auf eine mögliche Auswanderung nach Kanada eine Ausbildung zur Krankenschwester begann.
Die Anerkennung: Wie das Verfahren abläuft und warum man schon währenddessen als Pflegehilfskraft im Krankenhaus arbeiten kann, um mit der Anerkennung sofort zur vollwertigen Fachkraft zu werden. Außerdem, in welchen Bereichen man meist nachlernen muss.
Die Jobsuche: Wie viele Bewerbungen und Gespräche es brauchte, bis ein Krankenhaus zusagte.
Klinik hier und dort: Was die Arbeit im deutschen vom ukrainischen Krankenhaus unterscheidet, was von Pflegekräften erwartet wird und wie ein ganz normaler Schichtdienst aussieht.
Sprache und Führerschein: Wie sie Deutsch gelernt hat, womit sie heute noch manchmal kämpft und wie sie in Deutschland den Führerschein gemacht hat.
Eine eigene Community: Wie die von ihr gegründete Gemeinschaft ukrainischer Pflegekräfte mit Tausenden Followern auf Telegram und Facebook entstand und mit welchen Problemen Pflegekräfte am häufigsten konfrontiert sind.
Die wichtigste Erkenntnis: Warum Mariia nach zwei Fluchten überzeugt ist: Das Wichtigste, was wir haben, sind Menschen.