I.Aleksiychuk, "And the Angels Shall Descend...", diptych for women’s choir a cappella

And the Angels Shall Descend... / І ангели зійдуть... (2026) ~ diptych for women’s choir a cappella; 8’45 min. I. The Sorrowing Mother / Страждальная Мати arrangement of a Ukrainian traditional sacred song; 6’30 min. II. Angels, Descend! / Ангели, знижайтеся! on a poem by Hryhorii Skovoroda; 2’15 min. Composer’s Note The diptych “And the Angels Shall Descend...” for women’s choir a cappella brings together two works that reflect the two poles of Christ’s earthly life – His death and His birth. Deliberately reversing the chronological order of the Gospel events, the composition unfolds from the Cross to Bethlehem, from a mother’s lament to the light of Christmas, from death to birth. The first movement, “The Sorrowing Mother,” is based on a Ukrainian traditional sacred song. At its heart is the image of the Mother of God at the foot of the Cross – a mother witnessing the suffering and death of her Son. Her voice is filled with grief, yet her sorrow is not one of despair: beyond the human tragedy lies an awareness of the sacrificial nature of Christ’s death and of the love for whose sake this sacrifice is made. The second movement, “Angels, Descend!”, on a poem by Hryhorii Skovoroda, takes the listener back to the beginning of Christ’s earthly journey – to the mystery of the Nativity. After the sorrowful image of the Mother at the foot of the Cross, another image emerges – the Mother with her newborn Son; after suffering come light, purity, and the joy of birth. This reversal of time becomes the central dramatic idea of the diptych. Knowing the end of Christ’s earthly journey, we return to its beginning with a different awareness: the light of Christmas now carries within it the knowledge of the sacrifice to come, while the Cross ceases to be the final point. The story seems to close into a circle in which birth and death, maternal love and loss, earthly suffering and heavenly light exist inseparably. And so the final image of the work is not Death, but Birth. Not Darkness, but Light. Not Farewell, but Beginning. Авторська анотація Диптих «І ангели зійдуть...» для жіночого хору a cappella об'єднує два твори, звернені до двох полюсів земного життя Христа - Його смерті та народження. Свідомо порушуючи хронологічну послідовність євангельських подій, композиція розгортається від Хреста до Вифлеєму, від материнського плачу - до різдвяного світла, від смерті - до народження. Перша частина, «Страждальная Мати», написана на українську народну духовну пісню. У центрі її - образ Богородиці біля Хреста, матері, яка бачить страждання і смерть свого Сина. Її голос сповнений болю, але цей біль позбавлений відчаю: за людською трагедією постає усвідомлення жертовності Христової смерті й тієї любові, заради якої прийнята ця жертва. Друга частина, «Ангели, знижайтеся!» на текст Григорія Сковороди, повертає слухача до початку земного шляху Христа - до таїни Різдва. Після скорботного образу Матері біля Хреста виникає інший образ - Матері з новонародженим Сином; після страждання приходять світло, чистота й радість народження. Зворотний рух часу стає головною драматургічною ідеєю диптиха. Знаючи кінець земного шляху Христа, ми повертаємося до його початку вже з іншим відчуттям: різдвяне світло містить у собі знання про майбутню жертву, а Хрест перестає бути остаточною крапкою. Історія ніби замикається в коло, у якому народження і смерть, материнська любов і втрата, земне страждання і небесне світло існують нероздільно. Саме тому останнім образом твору стає не Смерть, а Народження. Не Темрява, а Світло. Не Прощання, а Початок. Страждальная Мати під Хрестом стояла, Під Хрестом стояла, в сльозах промовляла: Ой Сину, Сину, за яку провину Переносиш нині тяженьку годину На Хресті! Я ж тебе купала гіркими сльозами, Я ж тебе ховала перед ворогами, А нині плачу, бо тебе вже трачу, Вже тя, любий Сину, більше не побачу, Сину мій! Бо Ти жертвувався всіх людей спасати, Та й за те діждався невинно вмирати. За світ лукавий, злобний і неправий, Що сповнив на тобі свій засуд кривавий На Хресті! О Боже мій милий, усердно тя молю: Додай мені сили в цім нестерпнім болю! Я тебе благаю, як сама лиш знаю, Бо я тобі Сина свого поручаю На Хресті! Григорій Сковорода Ангели, знижайтеся! (Четверта пісня зі збірки “Сад Божественних Пісень”) Ангели, знижайтеся, до землі зближайтеся! Господь бо, сотворши віки, живе нині з чоловіки! Станьте з хором всі собором, Веселітеся, яко з нами Бог! Се час виповняється! Се Син посилається! Се літа прийшла кончина! Се Бог посилає Сина! День приходить, Діва родить, Веселітеся, яко з нами Бог! Ми ж тобі, Рожденному, Гостеві Блаженному, Серця всіх нас одверзаєм, в дім душевний призиваєм! Піснь співая, восклицая, Веселітеся, яко з нами Бог!