3 дні я нічого не бачила і не говорила! Що темний ретрит у Словаччині зробив із моїм мозком...

Я все і завжди тримаю під контролем. І ця гіпер відповідальність - і нагорода, і не зовсім... Від цього я знесилилась і тому зробила для себе дещо незвичне: на 3 дні наділа маску, перестала бачити і говорити. Це темний ретрит у Словаччині. До мене приїхала Ельвіра — моя давня провідниця, — і ми почали з питання, від якого я тікала роками: чому я весь час боюсь не встигнути і чому мене так задовбало бути контролером для всіх. Спочатку темрява не дуже допомагала заспокоїти мозок, навіть навпаки - він накидав мені стількиінформаційного сміття. На другий день у голові було більше шуму, ніж тиші. А на третій я прокинулась у стані повної невагомості. Показую всі три дні експерименту: від моменту коли я вдалі маску і коли я її зняла. Це друга частина. Перша — як я сама поїхала в гори Словаччини перезавантажитись тут: 0:00 Що буде у випуску 0:51 Приїхала Ельвіра 2:15 «Боже, тут весна!» 3:53 Практика на горі: «Я обираю себе» 5:09 Ранок перед темним ретритом 6:13 Карти: «Боюсь не встигнути» 8:36 «Мене задовбало бути контролером для всіх» 14:05 Три дні нічого не бачити й не говорити 14:45 Ритуал і маска 16:08 Три дні в темряві 18:54 Вихід із темряви 20:03 Розбір: куди насправді треба повернути контроль 20:51 Мушля, що намалювалась сама 22:15 Як працював мій мозок ці 3 дні 23:08 Третій день: невагомість 25:32 Що я зрозуміла Темний ретрит — це практика, коли кілька днів ти не бачиш світла (у людини — маска на очах) і обмежуєш розмови, щоб побути наодинці з собою. Я не лікар і не психолог: це мій особистий досвід, а не рекомендація. #темнийретрит #словаччина #перезавантаження #ретрит #влог