Єлизавето, світло двох земель | chamber pop, medieval modes

About Yelyzaveta Yaroslavna, daughter of Yaroslav the Wise, Prince of Kyiv, who married Harald Hardrada in the 11th century, later King of Norway. Her story connected Kyivan Rus’ with Northern Europe. This song is about love that transcends distance, the strength of a woman who carries the memory of her homeland, and Ukraine’s deep roots in European history. ------------------------------ Про Єлизавету Ярославну, доньку київського князя Ярослава Мудрого, яка в XI столітті стала дружиною Гаральда Суворого, майбутнього короля Норвегії. Її історія поєднала Київську Русь із Північною Європою. Це пісня про кохання, що долає відстані, про силу жінки, яка несе пам’ять про рідну землю, і про українське коріння в історії Європи. ------------------------- Над Києвом світанок золотий, Дніпро несе відлуння давніх літ. Іде княжнА у край чужий, холодний, Де сонце рідко зігріває світ. Позаду — дім, каштани і родина, Попереду — незвідані шляхи. Та в серці — Київ, вільна Україна, І світло, що не згасне на віки. Він підкоряв і море, і вітри, Вона несла свій Київ крізь простори. І дві далекі, незнайомі зорі Зійшлися серед півнІчної мли. Єлизавето, світло двох земель, Київський цвіт у північній короні. Через холод, крізь століття й заметіль Твоє ім’я звучить на чужім троні. Єлизавето, пам’ятає море Той погляд, що сильніший за вітри. Від Києва до фіордів і просторів — Дві долі поєднали береги. ГАральд ішов крізь битви і походи, Шукав свій шлях у бурях і вогні. Та навіть королі в житті знаходять Не все, що можна здобувати на війні. Він складав вірші — не про славу й владу, Не про скарби, не про гучнІ бої. Він оспівав її, свою відраду, І в тих рядках живі були надії. Вона не стала тінню при короні, Не загубила рідних берегів. І Київ відгукнувся в кожнім дзвоні, У кожнім слові, що він їй присвятив. Єлизавето, світло двох земель, Київський цвіт у північній короні. Через холод, крізь століття й заметіль Твоє ім’я звучить на чужім троні. Єлизавето, пам’ятає море Той погляд, що сильніший за вітри. Від Києва до фіордів і просторів — Дві долі поєднали береги. Не стерти море. Не змінити дати. Не переписати прожиті віки. Вона була княжнОю з Києва — І це залишиться назавжди. Єлизавето, світло двох земель, Київський цвіт у північній короні. Твоя зоря не згасла серед скель, Твій голос й досі чути за морями. Єлизавето, хай летять роки, Хай сніг засипле давнії дороги — Від Києва до півночі віки Несуть любов крізь відстані й тривоги. Де північне сяйво торкАється вод, Де море ховає старі кораблі, Там Київ крізь роки Промовляє: «Ми є». Єлизавето… Донька Києва. Королева Півночі. ----------------- Yelyzaveta, Light of Two Lands *Lyrics:* Over Kyiv, a golden dawn, The Dnipro carries echoes of ages past. The princess journeys to a distant, cold land, Where the sun rarely warms the world. Behind her — home, chestnut trees, and family, Ahead — uncharted paths. But in her heart — Kyiv, a free Ukraine, And a light that will never fade through the ages. He conquered the seas and the winds, She carried her Kyiv across the vast expanses. And two distant, unfamiliar stars Met in the northern mist. Yelyzaveta, light of two lands, Kyiv’s blossom beneath a northern crown. Through the cold, through centuries and blizzards, Your name resounds upon a foreign throne. Yelyzaveta, the sea remembers That gaze, stronger than the winds. From Kyiv to the fjords and open spaces — Two destinies joined the shores. Harald journeyed through battles and campaigns, Seeking his path through storms and fire. Yet even kings, in the course of life, Find things that cannot be won in war. He wrote poems — not about glory and power, Not about treasures or mighty battles. He sang of her, his beloved joy, And hope lived within those lines. She did not become a shadow beside the crown, Nor did she lose the shores of her homeland. And Kyiv echoed in every bell, In every word he dedicated to her. Yelyzaveta, light of two lands, Kyiv’s blossom beneath a northern crown. Through the cold, through centuries and blizzards, Your name resounds upon a foreign throne. Yelyzaveta, the sea remembers That gaze, stronger than the winds. From Kyiv to the fjords and open spaces — Two destinies joined the shores. The sea cannot be erased. The dates cannot be changed. The centuries that have passed cannot be rewritten. She was a princess from Kyiv — And this will remain forever. Yelyzaveta, light of two lands, Kyiv’s blossom beneath a northern crown. Your star has not faded among the cliffs, Your voice can still be heard across the seas. Yelyzaveta, let the years fly by, Let snow cover the ancient roads — From Kyiv to the North, through the ages, Love travels through distance and hardship. Where the northern lights touch the waters, Where the sea hides ancient ships, There Kyiv, through the years, Declares: “We exist.” Yelyzaveta… Daughter of Kyiv. Queen of the North. ----------------- #СлухайУкраїнське #УкраїнськаМузика