Перейти к содержимому

Соколи Бояна | «Слово о полку Ігоревім» · I.1: текст XII ст. у cinematic folk

Dmytro Kozhar

0:00 / 0:00

Соколи Бояна | «Слово о полку Ігоревім» · I.1: текст XII ст. у cinematic folk

35 просмотров · 3 нед. назад
Dmytro Kozhar
8 подписчиков
35 просмотров · 3 нед. назад
«Соколи Бояна» — I.1 циклу «Слово о полку Ігоревім». Боянові пальці в тексті — соколи, а струни — лебеді. У відео я показав цей образ буквально. Нижче — мої нотатки про пісню та людей, згаданих у ній. Пісня починається з авторського попередження: оповідь піде за подіями свого часу. Для автора «Слова» похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича (1151–1202) проти половців у 1185 році — недавня, болюча історія. Він обирає власний спосіб розповіді, відмінний від поетичного задуму Бояна. Боянова уява рухається вовком по землі, орлом під хмарами, а за одним із тлумачень — білкою по дереву. Білка походить зі спірного прочитання «мисію», від «мись» — білка, замість «мислію» — думкою. У такому прочитанні співець опановує дерево, землю й небо. Творчій людині Боянові одного світу було замало. Десять соколів нападають на зграю лебедів — і автор розкриває порівняння: соколи — пальці Бояна, лебеді — струни. Можна уявити стрімку, різку, майже хижу манеру гри. Це враження від образу: точну техніку виконання за ним не відновиш. Струни ніби самі співають князям славу. За сучасною аналогією, тут можна почути й політичну пропаганду: музикант створює образ правителя, гідного захоплення. Князеві потрібна перемога, а ще — той, хто зробить її незабутньою. «Старий Ярослав» — Ярослав Мудрий (бл. 978–1054), великий князь київський. «Старий» відсилає до давнішої княжої доби: між його смертю та Ігоревим походом минуло понад століття. «Хоробрий Мстислав» — Мстислав Володимирович (?–1036), брат Ярослава, князь тмутороканський і чернігівський. У 1022 році він зійшовся з Редедею, князем касогів — предків сучасних адигів-черкесів. За літописом, Редедя запропонував особистий двобій, щоб не губити військ. Домовилися боротися без зброї. Мстислав повалив суперника, дістав ніж і зарізав його перед полками. Домовленість і фінал залишають питання. А в пісні Мстислав залишився хоробрим. «Переможців не судять» — принаймні так можна прочитати цю пісенну пам’ять. Похід завершився підкоренням касогів: Мстислав забрав майно, дружину й дітей Редеді, наклав данину та повернувся до Тмуторокані. Подальшої битви між полками літопис не описує. А вже під 1023 роком касоги йдуть разом із Мстиславом проти його брата Ярослава. Учорашні противники опинилися в одному війську. «Красний Роман» — Роман Святославич (?–1079), тмутороканський князь, онук Ярослава Мудрого. «Красний» означає красивий, вродливий: привабливість теж працює на княжий образ. У 1079 році Романа вбили половці, з якими він перед тим виступив у спільний похід. Тмуторокань стояла на місці сучасної Тамані, через Керченську протоку від Керчі. Це був важливий торговий центр, що зв’язував Русь із Візантією та Кавказом. Місто мало грецьке й хозарське минуле. У XI столітті тут князювали Мстислав, Гліб, Ростислав, Роман та Олег. Сюди знаходили дорогу князі, які програли боротьбу вдома, а в місцеві справи втручалися хозари, половці й Візантія. Торгівля, притулок для вигнанців і постійна боротьба за владу — усе в одному місті. Половці, англійською Cumans, — тюркомовні кочові племена кумансько-кипчацького світу. Його степовий простір простягався від Нижнього Дунаю до Іртиша, через землі нинішньої України й Казахстану. Різні племена мали своїх ханів і мінливі союзи. Половецькі «вежі» — кочові табори з пересувними житлами; разом переміщалися родини, майно та стада. Поряд існували й осілі міста. Із руськими князями половці воювали, торгували, укладали союзи й родичалися. Ворог в одному поході міг стати союзником у наступному. Наприкінці автор переводить погляд від «старого Володимира» до «нинішнього Ігоря». Володимира тут ототожнюють із Володимиром Великим (бл. 956–1015) або Володимиром Мономахом (1053–1125); це місце лишається спірним. Рух оповіді веде від княжого минулого до подій авторового часу. І ось Ігор зміцнює розум рішучістю, нагострює серце мужністю й, сповнений ратного духу, веде хоробрі полки в половецьку землю. Слава попередників уже звучить у піснях. Його власний похід тільки починається. Частина I, пісня 1. З релізу «Слово о полку Ігоревім — I» (2026). #СловоОПолкуІгоревім, #СоколиБояна, #DmytroKozhar Додаткове читання: Літопис про поєдинок та його наслідки (українською): https://dovidka.biz.ua/povist-mynulyh-lit-... Тмутороканське князівство (англійською): https://www.encyclopediaofukraine.com/disp... Половці / Cumans (англійською): https://www.encyclopediaofukraine.com/disp...