СКЕЛІ ДОВБУША: Хто вирубав їх за 800 років до самого Довбуша?

За три кілометри від села Бубнище на Івано-Франківщині стоїть пісковикове пасмо майже кілометр завдовжки. У ньому вирубані кімнати. Не печери, які вимила вода. Приміщення: рівні вертикальні стіни, прямі кути, оброблена стеля. Перша кімната шість із половиною метрів на чотири. Вхід сто шістдесят сантиметрів — треба нагнутися. Обабіч входу вирубані лежанки завширшки вісімдесят сантиметрів. Поруч колодязь два на два метри з вирубаними сходами. Місце називають скелями Довбуша. Олекса Довбуш ходив з опришками з 1738 по 1745 рік. А приміщення вирубані в десятому столітті. Вісімсот років різниці. Тоді хто? Відповідей три, і сперечаються про них уже понад сто років. Фортеця, що стерегла шлях до карпатських перевалів. Скельний монастир. Язичницьке святилище. У цьому фільмі — усі три, аргумент за аргументом. Рів завширшки десять метрів, колись заповнений водою. Слід дерев'яної стіни сорок п'ять метрів завдовжки і дев'ять заввишки, який розкопав Богдан Томенчук. Гнізда під балки, знайдені Михайлом Рожком — тим самим, хто відновив Тустань за чотирма тисячами пазів у камені. Вісімдесят курганів у лісі поруч, яких ніхто не розкопував. І солярні знаки з відбитками долонь, які описав Микола Кугутяк, — але датувати різьбу на камені неможливо. Одну з трьох версій ми закриємо в першій половині фільму, і зробити це виявиться напрочуд легко. А ще тут був чоловік, який поліз на ці скелі першим — Іван Вагилевич, один із трьох авторів «Русалки Дністрової». Він повідомив, що знайшов на камені праруни. Їх не підтвердив ніхто. ТАЙМКОДИ: 00:00 — Вісімсот років різниці 03:10 — Вісімдесят сантиметрів 06:29 — Підвал фортеці, якої немає 09:36 — Як датувати дірку в камені 12:34 — Що залишає по собі монастир 15:48 — Різьба, яку нічим датувати 18:55 — Вісімдесят могил 22:11 — Чому прилипло саме його ім'я 25:17 — Чоловік, який побачив руни 28:15 — Місця не мають однієї функції 30:58 — Охороняється як краєвид 33:59 — Ім'я чуже, а кімнати наші ДЖЕРЕЛА: Іван Вагилевич — виправи до скель Урича, Бубнища, Розгірча, 1830-ті. Михайло Грушевський — дослідження Бубнища, 1900. Владислав Деметрикевич — стаття про бубнищанські старожитності, 1903. Михайло Рожко — дослідження карпатських скельних фортець, 1970-80-ті. Богдан Томенчук — розкопки в Бубнищі, 1984-1987. Микола Кугутяк, Прикарпатський національний університет — 2006-2015. Статус пам'ятки природи загальнодержавного значення — від 1981 року. ☕️ Пригостити кавою та підтримати канал (Donatello): 👉 https://donatello.to/shepit_davnyny ✨ Стати спонсором каналу: 👉    / @ДавняІсторіяУкраїниШепітДавнин   #скелідовбуша #давняісторіяукраїни #шепітдавнини