ВЕРТЕБА: Єдина така печера в Україні — що в неї носили 1000 років?

За два кілометри від села Більче-Золоте на Тернопільщині під звичайним полем лежить понад вісім кілометрів ходів у гіпсі. Вхід один, і він такий, що треба нагнутися. Усередині цілий рік дев'ять градусів тепла. З цієї печери дістали понад чотириста цілих посудин, понад тридцять п'ять тисяч уламків кераміки, майже сто двадцять глиняних фігурок і п'ятсот виробів із кістки та каменю. Усе це трипільське. Тобто це принесли сюди люди, які будували найбільші міста тогочасної планети — наземні, просто неба. У них були двоповерхові будинки з печами. І все одно вони раз за разом спускалися під землю, і робили це понад тисячу років. Питання фільму одне: навіщо їм було потрібне саме це місце. У 2018 році в печері розкопали піч із лежанкою — таку саму, які трипільці ставили у своїх будинках нагорі. У березні 2023-го знайшли нішу, якої не бачив ніхто за двісті років розкопок: у ній стояли п'ять глиняних жіночих фігурок, прикритих іклами дикого кабана. Такого розташування не зафіксовано більше ніде у Східній Європі. У радіусі десяти кілометрів навколо жили шістнадцять трипільських поселень того самого часу. А ще Вертеба — одне з дуже небагатьох місць, де трипільські людські рештки є взагалі. Могильників цієї культури для більшої частини її історії просто немає, і куди дівалися померлі — досі відкрите питання. Печеру досліджують від 1823 року. Серед тих, хто тут копав: Адам Кіркор, Ґотфрид Оссовський, Влодзімєж Деметрикевич, Ярослав Пастернак. А в 1928 році сюди прийшов двадцятиоднорічний Олег Кандиба — той самий, кого ви знаєте як поета Ольжича. Він застосував стратиграфію, показав, що трипільських горизонтів тут не один, а два, і склав періодизацію, якою археологи користуються досі. Від 1991 року печеру досліджує експедиція Борщівського краєзнавчого музею під керівництвом Михайла Сохацького. З 2004 року тут працює перший і єдиний в Україні підземний музей трипільської культури — туди можна приїхати й зайти. ТАЙМКОДИ: 00:00 — Дев'ять кілометрів під полем 03:02 — Піч у печері 06:04 — Богині під іклами 09:15 — Шістнадцять сіл і одна печера 12:12 — Копали те, чого ще не існувало 14:57 — Двадцять один рік 17:56 — Одна з небагатьох дірок у стіні 20:55 — І те, і те 23:59 — Дев'ять людей 26:46 — Хто ще сюди заходив 29:42 — Туди можна зайти 31:47 — Нагорі не збереглося нічого ☕️ Пригостити кавою та підтримати канал (Donatello): 👉 https://donatello.to/shepit_davnyny ✨ Стати спонсором каналу: 👉    / @ДавняІсторіяУкраїниШепітДавнин   ДЖЕРЕЛА: Розкопки та дослідження печери: А. Кіркор і Щ. Козебродзький (1876), Ґ. Оссовський і Л. Сапіга (1890), В. Деметрикевич (1898-1907), Я. Пастернак і Я. Чекановський (1914), О. Кандиба-Ольжич (1928), І. Свєшніков (1956), В. Радзієвський (1963-1967), М. Сохацький і експедиція Борщівського краєзнавчого музею (від 1991). Генетичні дослідження решток: PLOS ONE (2017) та Scientific Reports (2022), за участі О. Нікітіна та І. Потєхіної (Інститут археології, Київ). Трипільську культуру відкрив і назвав Вікентій Хвойка (1897). #вертеба #трипілля #давняісторіяукраїни