«Ото у вас бабуся дорога — 8000 грн на місяць!» — реготнула сваха при гостях. А я 4 роки сиділа...

«Ото у вас бабуся дорога, 8000 гривень на місяць! Ми б за такі гроші справжню няню взяли», — реготнула на весь святковий стіл сваха Варвара, і Алла, яка 4 роки задарма сиділа з онуками, застигла з тарілкою картоплі в руках. — Вісім тисяч? — перепитала Алла. — За що? — Як за що? За Луку, за Ніку. Я ж щомісяця з Польщі скидала. Юлія, Аллина донька, смикнула матір за рукав. — Мамо, сядь. Потім. — Варваро, я від вас ні копійки не бачила. — Та не прибідняйтеся, Алло. Ви ж навесні самі просили платню підняти. Юля мені все передала. За столом стало тихо. Лука, якому сьогодні виповнилося 5 років, дзенькнув трамвайним дзвоником, бабусиним подарунком, і злякано накрив його долонею. Юлія підвелася й вийшла на кухню по торт, не глянувши на матір. Чотири роки Алла приходила сюди о 7 ранку й ішла о 7 вечора. Виявляється, весь цей час хтось отримував за це зарплату.