«Без пуття»(1900), І. Нечуй-Левицький, повість. Слухаємо українське!

"У свій час було зроблено достатньо для того, аби автор сатиричної повісті "Без пуття" сприймався в ролі ретрограда, який протиставляє себе неминучим змінам у світі мистецтва слова. Та для тих, хто знає біографію І.Нечуя, хто розуміє багатогранність його пошуку і його здобутки в творчості, національні критерії його естетичного смаку, уважно читає його листи і студіює його гостру публіцистику та науково-критичні праці, мають існувати інакші рівні розуміння, на основі яких чіткіше постане образна концепція пародії "Безпуття", багатство смислових нюансів і жанрове новаторство твору. З приводу творчості деяких українських сучасних письменників, він зазначає:"...з'явилася сила таких модних" поезій в прозі"..., в котрих немає ніякісінької ідеї, навіть ясної головної мислі й думки, нема ніяких почуваннів, нанизана низка асоціативно якихсь уривків од образів, картинок, а більше низки слів, рядки фраз, правда ляскучих, але сухих і таких пренудних, що їх певно ніхто не спромігся дочитати до кінця". Ю.Бродюк.