Антін Павлюк - "Туго моя квітчастая" | Загата

Автор повернувся з еміграції підтримувати українізацію — отримав 10 років таборів і загинув. 💛 Ваша підтримка допомагає розповідати історії таких поетів — станьте спонсором «Загати»:    / @zagataband   👀 Дивіться також: Плейліст «Том 8»:    • Загата - "Том 8"   Усі пісні проєкту «Загата»:    • Марко Кожушний - «Покотився туман» | Загата   💛 Підтримати проєкт:    / @zagataband   🎧 Слухати на стрімінгах: YouTube Music:    • Туго моя квітчастая   Spotify: https://open.spotify.com/track/6XoEhj... Apple Music: https://music.apple.com/ua/album/туго... TikTok: @zagataband Instagram: @zagataband Антін Павлюк (1902–1937) — український поет, прозаїк і перекладач, народився на хуторі під Рясниками на Волині. Із золотою медаллю закінчив гімназію в Острозі, пізніше здобув фах хіміка в Карловому університеті в Празі. Учасник української революції: спочатку анархіст, згодом поручник 4-го полку Січових Стрільців під командуванням Євгена Коновальця, учасник Другого зимового походу армії УНР. Після поразки опинився в польській в'язниці, а потім — у таборах для інтернованих, де входив до літературного товариства «Веселка» разом з Євгеном Маланюком та Юрієм Дараганом. У 1922 році оселився в Празі, але в 1932-му добровільно повернувся в радянську Україну — підтримати політику українізації літературною і просвітницькою працею. Замість цього отримав арешт і заслання до Семипалатинська. 27 серпня 1937 року за таємним наказом НКВС №00447 його заарештували вдруге як «антирадянський елемент». Трійка засудила Павлюка до 10 років виправно-трудових таборів, у яких він і загинув. Реабілітований у 1958 році за відсутністю складу злочину. Радість приходе не часто, а всі дні – це на цвинтар шлях… Туго ж моя квітчастая! Пісне моя, що в твоїх очах. Очі твої живії!.. Тіло співуче твоє… а далеч, як туга, так серце п'є. Яблуні смертна осіння пряжа осені, болю стяг. Ніжно і просто ти щось мені скажеш… – що? – все одно. – Все життя. Очі твої живії!.. Тіло співуче твоє... ...а вітер... ти чуєш? — – холодом віє а далеч, як туга, так серце п'є. Очі твої живії!.. Тіло співуче твоє... ...а вітер... ти чуєш? — – холодом віє а далеч, як туга, так серце п'є. Проєкт «Загата» створено, щоб привертати увагу до українських поетів і піснярів, чиї голоси намагалися заглушити сталінські репресії XX століття. Підписуйтесь, щоб не пропустити наступну історію. #Загата #Том8 #РозстрілянеВідродження #УкраїнськаПоезія #УкраїнськаМузика #АнтінПавлюк