ШНЯКІН Олександр - ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ!

НА БОГУСЛАВСЬКІЙ ЗЕМЛІ СВІЙ ОСТАННІЙ ПРИХИСТОК ЗНАЙДЕ ГЕРОЙ ІЗ ХЕРСОНЩИНИ. Знову важка та болюча втрата. На Богуславській землі свій останній прихисток знайде загиблий Герой із Херсонщини, який віддав найдорожче за свободу та незалежність України. Шнякін Олександр Сергійович народився 22 січня 1984 року в селищі Молодіжному, що на Херсонщині. Після закінчення школи одразу розпочав свій трудовий шлях. Він ніколи не боявся труднощів, працював різноробочим та на будівництвах, вкладаючи сили й душу в кожну справу. У жовтні 2024 року Олександр став на захист рідної землі, мужньо стримуючи ворога на Донеччині. Він служив кулеметником 3 піхотного відділення 2 піхотного взводу 2 піхотної роти піхотного батальйону військової частини А4848. 17 травня 2025 року Герой зателефонував до неньки, щоб сказати, що знову заходить на позиції. Через поганий зв’язок розмова була короткою, домовилися здзвонитися при першій же нагоді... Якби ж мати тоді знала, що в цей день вона востаннє чує голос свого сина. Вже 25 травня 2025 року зв’язок із солдатом Шнякіним Олександром Сергійовичем обірвався. Воїн зник безвісти під час виконання бойового завдання в районі н. п. Шевченко Перше Покровського району Донецької області. Понад рік розлуки, палких молитов, надії та болісної невідомості для рідних... Проте дива не сталося — ДНК-експертиза підтвердила найстрашніше — Олександр Сергійович загинув. Свій останній спочинок Герой знайде тут, на Богуславщині, яка стала прихистком для його неньки Ірини Іванівни Супрун. Доля так розпорядилася, що власної родини та дітей Олександр не мав, тож усю любов і тепло віддавав своїм рідним. Висловлюємо найщиріші співчуття матері загиблого воїна Ірині Іванівні, сестрі Альоні, племінникам, яких він любив як рідних, а також усім близьким, друзям та побратимам Олександра. Низький уклін за подвиг та вічна пам’ять Герою!