гурт "Нічне Сяйво" - "Стривай..."

Стривай... ти пішов теї ночі. І світ, що кохав... не повернуть.... Стривай... тут кожна хвилина пророча, І тіні минулого серце печуть. Загасли ліхтарі у твоєму вікні, Залишився тільки холодний туман. І всі обіцянки, що снились мені, Розпалися вмить на брехню і обман. А осінь фарбує заритий наш слід, Де кроки звучали ще вчора в такт. Я думала, ми — це застиглий граніт, А виявилось — лише крихкий антракт. Стривай... відпусти мене з полону снів, Де ми ще разом, де немає болю, Де ти пробачити усе зумів, А не залишив нас удвох із тінню й долею. годинник тікає, та час зупинився, На тій самій секунді, коли ти ішов. Скажи, чому світ наш так швидко розбився? Куди зникла наша палка любов? Я кличу тебе крізь німу тишину, А відповідь — тільки луна у пітьмі. Я цю безкінечну війну програю, Залишившись жити у власній тюрмі. А осінь фарбує заритий наш слід, Де кроки звучали ще вчора в такт. Я думала, ми — це застиглий граніт, А виявилось — лише крихкий антракт. Стривай... відпусти мене з полону снів, Де ми ще разом, де немає болю, Де ти пробачити усе зумів, А не залишив нас удвох із тінню й долею. І хай кожна хвилина тепер як вирок, Я зберу усе серце з дрібних уламків. Ти вибрав свободу і темний провулок, А я зустріну свій новий світанок... Стривай... Більше нічого не кажи. Ти пішов теї ночі... Прощавай.